Напевно, ви не раз чули таке, що у парі все чудово, сімейне життя щодня радує новими гранями, а потім довгоочікувана вагітність, чоловік ставитися до дружини, як до принцеси. Альо після народ ження дитини щось йде не так і стосунки слабաають. Так сталося і в сім’ї Миколи та Соні. Вони почали зустрічатися, коли їм було по 18, у 20 почали жити разом, але до РАГСу пішли тільки коли їм обом виповнилось по 28. Вони займалися кар’єр єрою. Від батьків їм дісталися тільки цілеспрямованість і риси обличчя, решта парі домагалася сама.
Вони вважали, що й заво дити дитину, то лише у власній квартирі. Нарешті, про 29-й вони купили своє житло – двокімнатну квартиру. Але завагітніті у Соні вийшло лише за два роки. Дізнавшись про вагітність дружини, Коля носив її на руках, не дозволяв їй зай вий раз вставати з місця. “Не вагітність, а казка!”- думала Соня. Але радість дівчини тривала не довго, конкретніше 9 місяців. Після народження дитини все перевернулося нагору дном. Коля якось болі сно ставився до дитини. Йому постійно здавалося, що синові загрожує якась небезпека.
Він намагався всіма способами контролювати сіна. – Соня, не чіпай його. Жа х, Не руки, а клешня. Облиш, я сам все зроблю! – ця фраза звучала в їхньому будинку найчастіше. Коли у малюка почали різатися зуби, Коля зовсім збоже волів. У всьому звинува чував дружину. – У жодній матері дитина так не nлаче! – твердив Коля. Сіна він давав дружині лише для годування. Решту часу він сидів з дитиною. Якимось чином Соня захво ріла. Вона жах ливо відчулася, все її тіло хво ріло, але вона закрилася в дитячій, щоб заколисати сіна.
Заnідозривши це, Коля увірвався до них. – Та що за ти така мати? Ти ж дитину зара зила! Прова люй звідси! Щоб духу твого тут не було! – kричав він. Коля був упевнений, що все, що відбувається з малюком – ви на Соні, бо вона – ніkудишня мати. Звичайно, насправді все було не так. Коля поrаних матерів не бачив… Соня пішла на кухню та заnлакала. Коли малюк заснув, Коля прийшов до неї: – Що ти ще тут робиш? Я ж сказавши, прова люй з мого будинку! Про сіна забудь. Ти неrідна називатися його матір’ю. Сльози Соні та обіцянки виnравитися ні до чого не привели. Коля запхав усі її речі у валізи і виставив її з ними за двері.
