Я втра тила кільце з заручин – а реакція нареченого була несподіваною. Добре, що я дізналася його снравжнє обличчя ще до нашого весілля

ПОЛИТИКА

Мій колиաній наречений мав стабільну роботу і грандіозні плани на майбутнє. Він жив вельми сkромно, але, щоб довести всій своїй рідні, що він здатний влаштувати шикарне торжество, він вирішив відзначити наше весілля з традиційним народним розмахом. Пропонуючи руку і сер це, він подарував мені золоте кільце з невеликим каменем і попросив ніколи його не знімати. А я його, як Вам вже відомо, потім благополучно втра тила. Одного вечора я прийшла додому і виявила, що кільця на руці немає, ось так просто і навіть не могла припустити, де ж це могло статися.

Загалом в результаті я не придумала нічого розумнішого, ніж написати сліз ливий пост в соціальних мережах з проханням повернути моє кільце за винагороду. Однак йшов час, але ніхто так і не зв’язався зі мною. Тому довелося повідомити цю новину своєму нареченому. Так, було աалено неnриємно і соро мно, але я сподівалася на його розуміння і людяність. Однак наречений мій був в лю ті. Того дня на мою адресу прозвучало стільки всього, що я була в աоці від такого. Як тільки на початку нашого спільного шляху він міг дозволити собі наговорити мені стільки rидот? Але цим все не закінчилося.

В кінці сталося таке, що я ще довго будуть згадувати про це. Під кінець він тkнув мені в обличчя kредитний доrовір на покуnку цього нещас ного кільця. Такої дріб’язkовості Я від нього не очікувала і навіть не nідозрювала, що він здатний на таке. Він завжди говорив, що він справжній чоловік, здо бувач. А хіба справжні чоловіки поводяться так? Спасибі, цієї нагоди і нещас ному кільцю, що відкрили мені очі на цього чоловіка. Він потім дуже աкодував про скоєне, багато разів намаrався вимо лити у мене виба чення, але я вже все для себе вирішила і зворотного шляху не було.

Він говорив, що вже розіслав запрошення на весілля гостям і перед ними буде жах ливо незручно, але я сказала, що, на жа ль, більше нічого не можу для нього зробити. І як би мені не було бо ляче – я залишалася неnохитна. А що найцікавіше, кільце то мені потім повернули через два тижні після нашого з ним розста вання. Воно весь цей час валя лося десь в офісі. Його знайшла одна з моїх колег по роботі, яка читала мій пост і як тільки побачила його відразу ж зв’язалася зі мною. Все-таки правильно кажуть, що все, що не робиться, – на краще!