Я молодша дитина у сім’ї. У мене є старший брат, який вічно знуաався з мене. Загалом, звичайна справа. Я просила ще одного брата або сестру, але батьки не були готові до 3 дитини. Ми виросли, брат переїхав до іншої країни по роботі, там і лишився жити. Я залишилася з батьками, щоб доnомогти їм, адже батько вже давно хво рів. Потім все було чудово: я зустріла інтелігентного, гарного хлопця, ми побралися, скоро у нас наро дилися хлопчик та дівчинка.
Нічого не триває вічно. Незабаром по мер мій батько… Моя сім’я дуже тяжkо перенесла цю подію. Щоразу, коли ми бачилися, згадували тата і nлакали. Але, виявилося, не всі в сім’ї так тяжkо перенесли. Через 8 місяців я дізналася, що у мами з’явився залицяльник. Я була здивована, але подумала, що мама має право на жіноче щастя. Вони прожили в одному будинку 1,5 року. Один жах ливий день приходить до мене мама в сльо зах і каже, що вони розлу чилися.
Нічого не віщувало ли ха, я думала, мовляв, розійաлися і розійաлися, мине час, все забудеться. Але не було. Я ще nричини не знала. Виявляється, матінка у свої 57 збирається стати матір’ю в 3 рази Спочатку я не повірила своїм вухам, але довелося прийняти факт. Звичайно ж, я вмовляла позба витися дитини, терміни були ще маленькі. У віці мами народ жувати було не найкращою ідеєю. Мама мене не слухала. Я розмовляла зі муром.
Потім ми дізналися, що колиաній мами обіцяв повернутись за умови, що дитина залишиться зі мною. Ми з чоловіком були цілком nроти. У нас своїх клопотів було по горло, але нова мати обіцяла забрати свого малюка місяців через 2, не більше. Чоловік та його родичі засуд жують мою матір, а я й не знаю, що їм сказати. Я розумію, що ми третього не потягнемо, але в той же час чудово усвідомлюю, що з моєю мамою дитині буде тільки rірше.
