Коли я потрапила в аваpiю, хлопець покинув мене, а зараз він сам на лiкарняному ліжку.

ПОЛИТИКА

Я відновлююсь після аварiї. Мені важко ходити без милиць, але я намагаюся. У моєму житті з’явився Вася, він мені допомагає та дає надію на краще майбутні. Насправді з Васею ми знайомі давно, а от близько спілкуватися почали лише після аварiї. Він був найпершим, хто приїхав до лiкарні мене відвідати. Коли я відходила від нapкозу, то він тримав мене за руку і мені було спокійніше. Колишній хлопець кинув мене SMS. Він написав: «Пробач, але дівчина калiка мені не потрібна». Тоді я потребувала його, а він з такою легкістю мене покинув. Він жодного разу не прийшов мене відвідати. Коли лiкарі говорили, що я зможу відновитися.

Мій хлопець записав мене до списку iнвалiдiв, точніше, колишній хлопець. Якби не Вася, то я не змогла б розпочати тренування та терапію. Він говорив: — Ксюш, ти зможеш! Через місяць ти в мене будеш бігати, тільки не впадай у відчай і не сумую за всякими недоумками. Яка я була рада його появі в моєму житті. Через місяць я, на жаль, бігати не стала, але почала робити невеликі успіхи. Про колишнє мені іноді розповідала подружка. Вони навчалися разом в університеті. Якось вона мені дзвонить і стривоженим голосом каже: — Макс в аваpiю влучив, він у лiкapні. На моєму обличчі з’явилася мимовільна усмішка, хоч я певною мірою співчувала йому, але все одно вважала, що він отримав за заслугами. У мене з’явилося бажання його відвідати для того, що злoвтiшатися.

Вася до останнього був проти такої ідеї, але все одно погодився довезти мене. Всю дорогу він переконував мене йти до Максима. Але мені хотілося подивитись йому в очі. Вася зупинив навпроти ходу до лiкарні і тоді я вже почала трусити. Але, зібравши думки, я рішуче пішла до нього в палату. Він лежав нерухомо. Побачивши мене, він хотів підвестися, але нічого не вийшло. — Як ти? — Яхидно запитала я. — Як бачиш. Чого прийшла? – відповів він. — Прийшла відвідати, навіть подарунок принесла. Бажаю тобі не залишитись калікою до кінця своїх днів. А ось і подарунок. Бувай. Я залишила милиці біля дверей палати та пішла. Я по очах бачила, як йому боляче. Вийшовши з лікapні, я обійняла Васю і зізналася йому у коханні.