Щоранку Андрій прокидався і, вмиваючись, бачив брудну поличку над раковиною. Просив дружину протерти її, та відмахувалась, мовляв: “Так, пізніше зроблю” – і забувала про це. Так тривало день у день. Щодня Андрій вмивався і бачив цю огидну брудну поличку.
«Зовсім дружина від рук відбилася, розпустилася. Щодня прошу по-доброму, а вона нічого не робить. Так, треба з цим щось зробити! Слово чоловіка-закон!»,- думав тоді Андрій. Вранці він прокинувся раніше за дружину, та ще спала. Увійшов у ванну, а там знову ця бру дна полиця. “Ну, все, це остання крапля!”, – сказав він і взявся за губку.
Віддер всю поличку і гарно розклав усі предмети. Все блищало як у найкращих рекламних роликах. «От яка краса! Ось тепер я задоволений! Чоловік має вміти приймати рішення!
