Папа Алісі завжди говорив, та й сама на прикладі вже знала, що краще не розповідати про свої накопичені rроші або майбутні покупки. Якщо збираєш на щось, купуй, а потім тільки розкажи. Аліса так і робила, тому в неї rрошей у борr не просили. Вона не була жа дібною, і тим, хто цих rрошей і правду потребував, вона завжди допомагала. Але на всякі примхи друзів і родичів вона не реагувала. І вони стали просити її чоловіка, бо знали, що він не відмовить. А він з радістю віддавав, адже після цього ставав добрим, його всі поважали, без нього нікуди не ходили. І байдуже було чиї ці rроші.
<<Сім'я у дружини забезпечена, квартира в неї є, та й гарна робота>> думав він. А йому роботу знайшов тесть, таку, щоб менше працювати і більше заробляти. Ідеальний варіант. Він і хвалився ліворуч і праворуч. І тому його друзі завжди просили у нього rрошей, але ніколи не повернули, вдавали, що забули, а він же не нагадає, він не жа дібний. І ось одного разу Аліса з чоловіком збиралися на поїздку. Незважаючи на те, що Аліса попросила його не розповідати друзям, поки вони не візьмуть квитки, він розбовтався. -Друг, позич rрошей, поки що не купили квитки. Мені на машину не вистачає.
І він погодився. Але ніхто, звичайно, нічого не повернув. Аліса наказала чоловікові піти до друга і повернути rроші, а він заступився за друзів, говорячи, що не можна для них нічого աкодувати. Алісі було nрикро, вона не розуміла чому він так робить. – Та тому що сам нічого не досяг. Квартира є, роботу знайшли, і якщо що, батьки дружини завжди допоможуть. Тому він такий “щедрий”, – пояснював батько Аліси. Вона вирішила розлу читися. І справа не в rрошах, а щодо його ставлення до неї.
