Ми з чоловіком намагаємось привчати нашу доньку до правильного харчування з самого дитинства, але у нас з’явилися перешкоди на шляху до правильного способу життя – батьки чоловіка. Мати мого чоловіка всіма способами намагається запхати в мою доньку всього աкідливого та більше. Їхня “любов” до աкідливої їжі просто переходить усі межі дозволеного. Після кулінарних вишукувань свекрухи у доньки завжди починаються моторошні бо лі в жи воті, блю вання, печія та багато іншого. Часто після застілля у бабусі ми потрапляємо до ліkарні.
Просто, розумієте, річ у тому, що я не можу постійно контролювати доньку. Вона в мене ще маленька, їй не сидиться на місці, а свекруха шукає відповідного моменту, щоб пригостити онучку чимось шкідливим. Вона вважає, що наші “прозорі супи” та сухі макарошки не дають маленькій дівчинці достатньо калорій на день. Якось ми залишили доньку в гостях у бабусі на весь день. Я спеціально поклала з донькою дитячі печива, цільнозерновий хліб, дитячі пюре та навіть її улюблені компоти. Коли ми приїхали по неї, донька спала. Чоловік її доніс на руках до машини. Вона прокинулась у машині з поrаним самопочуттям. Її ну дило.
Коли ми приїхали, вона розповіла, що бабуся запропонувала смажену картоплю, але вона цього не захотіла, бабуся запропонувала бутерброди з копченою ковбасою. Моя дівчинка відмовилася від хліба, але ковбаса пішла на ура. У мене, на ж аль, уже був досвід. Я знала, що робити у цій ситуації. Завдяки цьому донька не потрапила до ліkарні. Чоловік часто просить відвезти мою дитину до бабусі, а я не дозволяю. Може, так бабуся виявляє любов до моєї доньки, але вона швидше хоче отру їти її, ніж погодувати.
