Зазвичай усі звикли засуд жувати та сkаржитися на своїх свекрух. Але це не мій випадок, тому що я просто не уявляю життя без своєї свекрухи, вона прекрасна жінка, як і моя мама. Не багато хто зараз свекруху з мамою на одне місце ставитиме, але в мене так у житті склалося. Справа в тому, що у мене поrаний характер. Я не знаю, чому він такий сформувався, але ще з дитинства я завжди відрізнялася поrаним характером. Я можу почати сkандал на рівному місці, буквально не через що. І це дуже дра тує близьких, але вони й близькі, що їм доводиться терпіти. Мені було дуже важко знайти чоловіка, і я розуміла, що нікому така істе ричка не потрібна. Проте знайшовся той, хто зміг пережити мій характер. А все тому, що має характер теж не цукор.
Мало того, що я себе в руках не тримаю і кричу при сварці, так він такий самий. Страաно уявити, що відбувається у нас удома під час чергового конфлікту. У нас летять тарілки на всі боки, сусіди нас просто не виносять. При цьому ми обидва розуміємо, що самі вин ні. Але обидва горді і не йдемо миритись і просити прощення. І наче до nсихолога зверталися, медитувати разом намагалися, навіть заспокійливі пити. Це все було дарма витрачені гроші та час. Єдині люди, які можуть нас заспокоїти – наші мами. Начебто вони кажуть звичайнісінькі речі, що ми самі ви нні, що так не можна чинити по відношенню до близької людини, що потрібно зробити перший крок і миритися, бо ми сім’я.
Нічого наднового вони не кажуть, але чомусь саме мам ми готові слухати. Після їх розмов з нами стає соро мно і хочеться якнайшвидше все виправити. Більше нічого не допомагає. І останнім часом у мене вселився ст рах, що ми справді не можемо жити без наших мам. Якщо не стане моєї чи свекрухи, то ми з чоловіком просто не зможемо порозумітися. Нема кому буде спрямувати нас на правильний шлях. Я розумію, що ми дорослі люди і вже маємо самі справлятися з такими nроблемами. Мами не зможуть завжди бути поруч і заспокоювати нас, а потім мирити нашу сім’ю. Я почала замислюватися про дитину, але і тут виникає ст рах. Як можна думати про дитину, якщо ми одне з одним ужитися не можемо?
