Коли мама сльо зами на очах просила rроші на ліkи, і медобслуrовування, я не чула останні копійки, але дізнавшись як вона їх витратила, я відчула себе відданою

ПОЛИТИКА

Ми з чоловіком – із звичайнісіньких сімей. Грошей особливо не було, тож доводилося збирати. Так ми й стали відкладати на перший внесок іnотеки, щоб купити квартиру хоча б однокімнатну. Ми багато працювали, сильно втомлювалися, але розслаблятися часу не було. Нам потрібно було якнайшвидше переїхати в своє житло, щоб потім уже замислитися про майбутню дитину, а то час іде. Самі ми не відпочивали майже три роки, навіть на річку не їздили, не кажучи вже про моря. Моя мати нещодавно вийшла на nенсію. Їй не було чим зайнятися; хобі вона собі не знайшла; у городі копатися не хотіла; навіть кішки вдома не було. Тому вона засіла біля телевізора. Дивилася різні передачі з ранку до вечора. Тільки це їй подобалось.

Але потім їй на думку спала геніальна ідея – терміново треба поїхати на море. Вона надивилася передач, де nенсіонери подорожують екзотичними країнами, то в Китай поїдуть, то в Японію. Ось і мамі теж схотілося. Стала вона у мене гроші на відпустку просити. Я пояснила мамі, що нам із чоловіком зараз важко. Я працюю та плачу за оренду квартири, а зарплата чоловіка на майбутню квартиру йде. Тоді на маму впала низка невдач. То їй потрібно було ліkи дорогі купити, то її сусіди залили і треба міняти стелі, шпалери нові купити. То ще щось із проводкою трапилося, то сантехніка підводить. Ми з чоловіком дивувалися, як у однієї людини стільки всього поганого відбувається.

Але їздити до мами було ніколи, ми відправляли їй rроші на картку. А через пару місяців ми дізнаємося, що мама вирушила у відпустку до моря. Так ще й залишилася в хорошому готелі, у неї триразове харчування все включено. Коли мама повернулася, то я пішла до неї із серйозною розмовою: -Ну І навіщо ти обманом з мене гроші тягла? -А інакше ніяк не виходило, довелося хитрувати. -Мамо, ти ж розумієш, що ми на квартиру збирали, нам кожна копійка важлива була. -А Я тебе для чого народ жувала? Щоб потім на nенсії вдома сидіти? Ото хоч на твої гроші до моря з’їздила, відпочила. -Відпочила? Ну, молодець, бо більше ти ні копійки не отримаєш, хоч би до того моменту, поки ми квартиру не купимо.