З сестрою ми не ладнали з дитинства, але днями вона прийшла до мене додому і таке заявила, після чого я вирішила взагалі не спілкуватися з нею.

ПОЛИТИКА

Місяць тому ми з моєю сестрою Ганною посва рилися так, що я досі не знаю, як вибудовувати з нею наші подальші стосунки. Ганні 24, мені 28. Ми з нею настільки різні, що іноді навіть здається, що ми не рідні сестри зовсім. Я кар’єристка. Все своє свідоме життя я рвалася до кар’єрних висот, але про особисте життя я не забула. У мене є чоловік, з яким ми вже довгий час зустрічаємось, і збираємось скоро зіграти весілля. У Ганни вже є 3 дітей, і вона незаміжня. Поки я працювала, збирала на свою 3-кімнатну квартиру, в якій я зараз живу, сестра перекидалася в ліжку з черговим потенційним батьком її дітей. Я вже зробила ремонт мрії у своїй квартирі мрії, ми з хлопцем вже майже накопичили на весілля мрії, загалом усе йде більш ніж ідеально.

Півтора місяці тому сестра залишила своїх трьох у мене (проти моєї волі, між іншим), а сама поїхала нібито за своїми справами, я тільки пізніше дізналася, чим насправді вона була зайнята весь цей час. Загалом, залишила сестра своїх дітей у мене на півмісяця, а я ж працюю … іноді я тільки ночувала вдома, а весь час проводила за роботою. А тут треба було з плем’яшками посидіти. Якось я зателефонувала сестрі, дізнатися, коли вона приїде за дітьми, і дізналася, що вона вже як тиждень у нашому місті, а дітей не забирала, бо мала якісь справи, які треба було налагодити перед тим, як забрати їх до себе. Я не розуміла, в чому річ, адже сестра жила в двушці, яку нам подарували батьки, але яку я люб’язно лишила сестрі. Тобто nроблем із житлом у неї бути не мало.

Тоді по телефону сестричка мені сказала, що вона заїде до мене через день із серйозною пропозицією. Буду чесна, я від неї чекала все що завгодно, але такого наха бства – ніяк. Сестра прийшла, кинула на дітей, що обіймають її ноги, байдужий погляд і почала оглядати мій будинок. Я тихо ходила за нею по всіх своїх кімнатах і чекала, коли вона пояснить, у чому справа. – Слухай, Аліно, я збираюся заміж, і мій чоловік хоче спільних дітей, велику повноцінну сім’ю. Я готую грунт перед тим, як познайомити його з моїми трьома, але тут стоїть інше гостре питання. Сестра запропонувала обмінятися із нею квартирами. Ох, як ми з нею тоді посва рилися… а ви вважаєте це нормальним: гуляти, проживати своє найкраще життя, не дбати ні про що, а потім вимагати у чужої людини його житло? Гаразд, не в чужого, гаразд, рідні повинні триматися разом, але, на мою думку, це не скасовує факту, що така пропозиція від сестри – наха бство і тільки.