Зареєструвалася на сайті знайомств, і мені написав якийсь Аркадій. А зустрівшись з ним, я не змогла повірити своїм очам

ПОЛИТИКА

Мої діти давно вже облаштовані, скоро стану навіть бабусею, а ось у самої особистого життя вже 10 років немає. Чоловікові набридло сімейне життя і він пішов жити в гараж. Я жила спокійно і перші 3 роки насолоджувалася самотністю. Але а наступні 7 років для мене-повна нудьга і самотність. Діти мої працюють, одні вихідні вдома, і то купа справ, ледве встигають відпочити. Я їх розумію, і сама не їду, щоб не турбувати. Подруг як таких близьких у мене немає, а з сусідами привіт-пока.

І ось одного разу до мене приїхала дочка і помітила, що я себе зовсім вже розпустила. Почала твердити мені, що я в свої 57 років не повинна проводити своє життя поодинці. Вмовляла мене знайти супутника життя через сайт знайомств. Я сама не дружу з Інтернетом, і навіть не вірю в усі ці штучки. Звідки мені знати, хто сидить по той бік екрану, я ж його не бачу. Відмовлялася, але через 2 тижні здалася. Думаю, гаразд, давай спробую.

Приїхала до мене дочка, зробила мені укладку, нафарбувала, сфотографувала, відкрила мені анкету на одному з сайтів і цілих 3 години показувала, як там і що. Листів було у мене багато, але тільки Аркадій мені сподобався. Він був вдівцем, 7 років шукав собі супутницю і нарешті знайшов мене, за його словами. З ним було цікаво, і я погодилася на побачення. Але як би я хотіла, щоб цієї зустрічі не було. На зустріч Аркадій прийшов в чому попало, навіть собачими фекаліями пахло від нього, нігті були всі пожовклі, смердів він тютюном і весь в вуграх. Я не пам’ятаю, як від нього втекла — і насамперед видалила анкету з сайту.