Я ще повністю не прийшла в себе і мені здається, що ось так зі мною ще ніхто не чинив, мене зрадили і просто розтоптали. Я познайомилася з коханим на концерті, якось все швидко закрутилося, у нас були спільні інтереси, ми з ним багато чого обговорювали. Після цього вечора, ми почали спілкуватися тільки дружньо, він був сором’язливим хлопцем, але я відчувала, що теж йому подобаюся. Я подумала, що він з тих хлопців, які ніколи не зроблять перший крок, тому я вирішила запросити його на побачення. Він звичайно ж здивувався, але все-таки погодився і сказав, що завжди мріяв про це, просто соромився мені сказати про свої почуття.
Ми почали зустрічатися з ним, мама чомусь була проти нашого спілкування, потім, коли постало питання про переїзд, він покликав мене до себе. Я зрозуміла, що все йде до серйозних стосунків, була просто на сьомому небі від щастя, і для того, щоб не жити з його батьками, ми вирішили зняти квартиру, потім готуватися до весілля. У моєму житті настав серйозний етап, я його дуже сильно любила і хотіла від нього дитину. Ми навіть почали планувати, і він говорив мені, що хоче велику сім’ю. Одного разу, він мені сказав, що бабуся запросила нас в гості, а живе вона далеко, добиратися на автобусі потрібно три години.
Я з радістю погодилася, і ось коли автобус трохи від’їхав, він сказав, що забув щось вдома, сказав мені поїхати і дочекатися його. І ось я приїхала в це місто, стала гуляти по місту, дзвонила йому не відповідав, потім взагалі телефон відключився: я дуже сильно злякалася, думала, що щось сталося, прочекала його до вечора і повернулася додому. Як тільки я увійшла в будинок, побачила, що він зібрав свої речі і поїхав, залишив тільки записку, в якій написав, що не готовий до відносин, жив зі мною тому, що я тиснула на нього.
