З самого моменту нашого весілля у нас зі свекрухою склалися не найтепліші відносини. Вона не лая лася на мене вголос, але по її косим поглядам було зрозуміло, що я їй не дуже подобаюся. Іноді вона навіть моєму чоловікові щось нашіптує, свердлячи мене поглядом, а потім той ходить і дметься на мене без причини. Але ж я їй нічого поrаного не зробила. Її неприязнь до себе я можу пояснити тільки тим, що вона не була готова до того, що її люблячий син, який завжди був поруч і допомагав їй у всьому і скрізь, тепер живе з іншою, не менш коханою жінкою.
У свекрухи крім мене є ще три невістки, я з ними досить близько дружу, і сміливо можу сказати, що вони дуже навіть непогані дівчата як в плані господарства, а так і за людськими якостями, проте свекруха відноситься до них, нітрохи не краще, ніж до мене. Після народження нашої першої дитини, обстановка трохи змінилася, свекруха почала частіше до нас заглядати і більше зі мною спілкуватися. Як результат, ми з нею подружилися, чому був шалено радий мій чоловік. Тільки наше щастя тривало недовго.
Свекор давно хворів однією rидотою, через свою пристрасть до алкоrолю. Через довгі роки боротьби з недугом, він не витримав чергової тераnії… Всі тоді сумували, але найбільше мені було шкода свекруху, яка завжди була прив’язана до чоловіка якимось особливим чином. Через поrаний стан, викликаний втратою близької людини, у свекрухи самої почалися проблеми з сер цем і за нею зараз потрібен спеціальний догляд.
Колись сувора свекруха тепер сама не може про себе піклуватися, і жодна з трьох невісток про це особливо не переживає. Сама я за свекрухою багато наглядати не можу, У мене ще немовля на руках є, але навіть в таких умовах я частенько відвідую свекруху, щоб вона вже зовсім не зневірилася… Знаєте, на свекруху я зла не зберігаю, в порівнянні з іншими невістками. Як би вона на нас косо не дивилася, все одно в потрібний момент могла і з онуками посидіти, і за хво рими невістками позалицятися, і пиріжків нам всім напекти…
