Моя дружина – дуже добра жінка. Ще на початку наших відносин я примітив її цю рису. Вона завжди думала про інших. Моя дружина часто любила підгодовувати бездомних тварин на вулиці. Вона навіть була волонтером у притулку для тварин у нашому місті. Всі мої знайомі захоплювалися нею і говорили, яка вона хороша. Одного разу вона притягла додому кошеня. Сказала, що знайшла на вулиці і пожаліла. У нас поживе-поки дружина не знайде йому будинок. Я теж любив тварин і заперечувати не став. Але через два тижні бажаючих забрати до себе кошеня так і не було. Тоді ми вирішили залишити його.
У великому будинку одне маленьке кошеня заважати не буде. Через кілька місяців вдома з’явився ще один кіт. Дружина принесла бездомного кошеня, який жив біля нашого під’їзду. Це не було проблемою для мене. Через рік дружина принесла в будинок відразу трьох кошенят. Сказала, що вони жили у бабусі, яка нещодавно померла. Ніхто з родичів не захотів забрати до себе котів. А так як місць в притулку немає – то їм доведеться жити у нас. Так вийшло, що у нас в будинку жили п’ять котів. Тоді це все мене почало напружувати. Всі тварини були чисті, стилізовані і з нашийниками. Але їх було занадто багато.
Ми з дружиною почали сваритися. Мене дратувала присутність котів в будинку, а дружина називала мене бездушним. Бувало, що ми не розмовляли кілька днів. Зруйнувати шлюб через це я не хотів. І вирішив змиритися. Але через кілька місяців дружина знову прийшла додому з новими вихованцями. Цього разу її колега продавала кошенят. А дружина вирішила забрати їх до нас. Тоді мені захотілося влаштувати скандал. Я не стримався. Ми з дружиною серйозно посварилися, і вона сказала, що піде від мене. Я не знаю, як правильно вчинити в цій ситуації. Розлучатися з дружиною через котів я не хочу. Але їх стало в будинку занадто багато…
