Коли ми з майбутнім чоловіком, Владом, були знайомі всього 2 тижні, він сказав, що вже пора познайомитися з батьками, так як він хоче побудувати серйозні відносини. Я була не проти, вважала, що потрібно думати про створення сім’ї; і ось, в зазначений день, ввечері, він подзвонив мені, ми домовилися, і він мене забрав. Коли ми приїхали, я була здивована, коли побачила триповерховий будинок. Влад сказав, що на першому поверсі живуть мама з татом, на другому – сестри, і на останньому поверсі він збирався жити з дружиною. Я, коли вперше побачила це все, а також його маму, зрозуміла, що мені з нею буде весело: вона була одягнена в халат, волосся недбало зібране в хвіст.
Ще у чоловіка були дві сестри; коли вони мене побачили, то взагалі почали чіплятися з кожного приводу, запитали, де працюю. Говорили, напевно, я око поклала на стан їх брата. Я про себе подумала, мовляв, добре, що з ними я жити не буду, так як збожеволію. Я взагалі знала, що сім’я у нього проблематична, та й у нього була колишня дружина з дитиною. Коли ми почали разом жити, його мама постійно дзвонила і kричала в трубку, що через мене її син більше до неї не приходить. Я ніяк не могла пояснити цій жінці, що, насправді, проблема в ній, а не в мені.
Таким чином, коли вона приходила до нас, постійно критикувала, порівнювала мене з колишньою невісткою, що взагалі було недоречно. Я довго мовчала, не хотіла сkандалу, але мені було і прикро від того, що чоловік мене взагалі не підтримував. Один раз, коли вона подзвонила і почала kричати, я сказала, щоб вона більше не дзвонила. Після цього ми з Владом вирішили піти подати заяву в РАЦС, і найцікавіше, що ми нічого не сказали свекрухи… Навіть коли я наро дила дитину, вона про це нічого не знала. Потім довідалася, подзвонила моїй мамі і почала на неї кричати, говорити, що виховання у мене немає. Через пару місяців я не витримала всього цього, так як і чоловік змінився – і подала на розлу чення.
