Коли мені було 15 років я вперше зустріла Сашу. Ми разом каталися на велосипеді, а потім він мене випадково збив, я забила коліно. Сашко тоді мене на руках до дому приніс. Всі доглядав за мною. Це була перша любов. Ми ще вчилися в одній школі. А потім я вступила до університету, а Сашку забрали в ар мію. Наші шляхи розійшлися. Сашко писав мені кожен раз, але я на два його листи всього одне відправляла, писала все коротенько. У мене в університеті почалося нове життя. Адже там нові друзі, гулянки з молоддю. Там я і зустріла Пашу, він був хлопцем із забезпеченої сім’ї.
Катав мене на своїй машині, я майже не згадувала Сашу. Так Саша перестав мені зовсім писати, а я сама і не цікавилася ним. З Пашкою, зате ми постійно гуляли, я заради нього пропускала пари, але намагалася вчитися добре. Але потім Пашка мною награвся і kинув. Потім вже я зрозуміла, що ваrітна. Повідомила йому про це. А він лише розсміявся мені в обличчя, кинув гроші і сказав, щоб я позбав лялася від дитини, він ставати батьком не планував. Я так і хотіла, побігла до ліkаря. Але мені сказали, що якщо зараз я позбу дуся від дитини, то більше ніколи не зможу стати матір’ю.
Мені було страաно, я нила цілодобово… довелося зберегти дитину. У мене наро дився хлопчик. Навчання я все ж заочної закінчила, потроху встигала працювати. А потім випадково зустріла Сашу. Він вже працював на фірмі, став таким дорослим, широкоплечим. Покликав він мене на побачення, став розповідати про своє життя. Мені здавалося, що я знову закохується в нього. Про себе я нічого не говорила, та він і не питав, лише сказав: -Я все знаю, і про дитину теж. В результаті Саша зробив мені пропозицію. Ми вже 10 років в шлюбі, я наро дила Саші ще четверо дітей, всі щасливі великою і дружною родиною.
