Я, мабуть, самий везучий людина в світі, і все моє везіння полягає в моєму нинішньому шлюбі. Зараз розповім, в чому причина, по якій я так думаю. З Танею ми познайомилися ще в старшій школі, де ми були хорошими друзями. У мене вже тоді вже сформувалися до неї почуття, ось тільки я про них не говорив їй, до речі, дуже даремно, адже коли ми вже зізналися один в одному в любові в універі, виявилося, у неї теж дуже давно є ці почуття.
Все у нас було просто прекрасно, вона дуже сильно любила мене, клялася, що вийде заміж саме за мене, а я неймовірно сильно прив’язався до неї. Дійшло до того, що ми навіть познайомилися з батьками один одного, щоб перед весіллям все вже було рідними. І ось, через пару місяців після закінчення універу, ми з Танею вже збиралися в РАЦС, ось тільки все пішло не зовсім за планом. Коли я стояв і чекав її в РАЦС-i, її не було майже пів години, і тут мій друг підійшов до мене і сказав, що вона не прийде.
З rоря я пішов і сів на лавку на дворі. Раптом я почув плач з кущів. Поглянувши туди, я побачив, як дівчина у весільній сукні тихо nлаче на самоті. Вона мені розповіла, що її наречений kинув її прямо в день весілля, і наскільки це не було б нерозумно, я зробив їй пропозицію, навіть не знаючи її імені, А вона лише погодилася… У цей день мій друг називав мене боже вільним, але пройшло 5 років, а ми все ще живемо в любові і гармонії з тією дівчиною, яка вже мати моїх дітей.
