2 роки тому я заснував компанію. Офіс у нас тоді був невеликий, тому нам вистачило б однієї людини, щоб впоратися з прибиранням всього простору. Насамперед я найняв рекрутера і попросив знайти мені хорошого працівника. Рекрутер розмістив оголошення на потрібних джерелах, і незабаром він виділив 3 кандидатів на цю роботу, а з тих трьох він вибрав одну жінку, яка кілька років тому працювала покоївкою в п’ятизірковому готелі. Жінка відразу приступила до роботи. Вийшло так, що вона приходила і йшла до приходу всіх співробітників і мене в тому числі.
Я її особисто не знав. Мене влаштовувала її робота і якість виконаної роботи, однак, одного разу мені все ж довелося з нею особисто зустрітися. Вона сама зайшла до мене з проханням. Вірніше, по її тону можна було подумати, що це не прохання, а скоріше вимога. Вона зазначила, що вона офіційно за документами є співробітником нашої компанії, отже, має право користуватися знижкою на автомийку, що діє для всіх наших співробітників без винятків. Мене вразило, з якою впевненістю вона все це говорила. Куди я міг подітися, звичайно, сказав їй, що вона теж може користуватися нею. На наступний день до години на мийку під’їхали три дорогі іномарки. Зізнаюся, мені було цікаво, на якій машині їздить наша співробітниця, ось я і підглянув. З двох машин вийшли незнайомі люди, а з однієї – вона.
Я не зміг стриматися, підійшов до неї і запитав, чиї це машини. Якщо її родичів, то навіщо вона випросила знижку для співробітників. – Ці машини мої. Розумію, у вас виникли питання в голові. Ні, за 5 тис.гривень таке не купиш, але я ж у вас не повний робочий день працюю. Я виконую свою роботу якісно, тому мене до себе в зайвий раз не кличуть і не затримують. Так я встигаю забиратися в 12 інших закладах. В місяць я отримую трохи більше 85 тис. У мене в цей момент щелепа відвисла. Ось, думаю, бізнес-мислення у людини!
