Дружина Аліса якось кинула Олексія з донькою і поїхала за кордон із багатим залицяльником. Він не знав, як йому жити далі, адже лише кілька днів тому його звільнили з роботи. А дружина поїхала, не залишивши йому нічого: ні грошей, ні можливості жити у квартирі, бо то була її квартира. Олексій розумів, що йому треба піти на серйозний крок, бо далі б він не витримав. Тому він відвіз 5-річну Ганну до притулку та обіцяв повернутися, як тільки заробить достатньо грошей. А дівчинка не відходила від вікна. Вона навіть не торкнулася своєї валізи з речами, і просто чекала, сидячи на підвіконні. Співробітники притулку розуміли, що дівчинка в’яне буквально на очах.
Ганна практично не спілкувалася з іншими дітьми, але була дуже доброю та милою дівчинкою. Постійно розповідала вихователям, що батько незабаром повернеться за нею, адже він обіцяв. Якось директор притулку покликав Ганну до себе. Дівчинка зраділа, адже подумала, що тато нарешті повернеться. Але ні. Директор повідомив, що її вирішила вдоvчерити молода пара. Ганна відмовлялася, але у результаті пара змогла підготувати всі необхідні документи, і директор дав добро. І ось, Ганна спускалася на перший поверх, де на неї мали чекати нові батьки.
Вона одразу помітила худеньку жінку, яка тримала в руці букет тюльпанів. Це були улюблені квіти Ганни. Дівчинка підійшла до них, але не розуміла, хто ж із цих людей приїхав її забирати. І раптом вона почула знайомий голос: -Я ж обіцяв, що повернуся … Ганна не могла повірити у те, що відбувається. То був її тато. Вони обнялися, і Олексій підвів її до тієї жінки з букетом. -Знайомся, Ганно, це Люда. Тепер ми житимемо разом. Незабаром виявилося, що Олексій і Люда були тією молодою парою, яка хотіла “удо черити” Ганну. Олексій попросив директора нічого не розповідати дівчинці, оскільки хотів зробити їй сюрприз. У той день для них почалося нове щасливе життя.
