Настрій у Анастасії був поrаним із самого ранку. Анастасія звичайнісінька жінка. Вона вже шість років одружена, у неї є діти та чоловік. Останнім часом їй здається, що все її життя – це суцільна рутина, де немає місця радості та цікавим подіям. Наближався її день народження. Туга накрила її з головою. Вона вирішила задля різноманітності зробити тобі подарунок, купити браслет. Від близьких вона не чекала на подарунок нічого цікавого, подарують як завжди всякі побутові предмети. Анастасія взяла гроші та прогулялася до найближчого ювелірного магазину.
Вона знайшла прикрасу, яка припала їй до душі і купила. Тільки після покупки настрій у неї не покрашився. Безглуздість життя все одно тиснула. Вона гуляла і похмуро розглядала навколишнє середовище, раптом натрапила на знайому постать. Назустріч їй йшла жінка, яка трохи накульгувала. Коли вона підійшла ближче, Настя дізналася у ній свою колишню однокласницю. У Юлії вроджений дефект нижньої кінцівки. Юля теж її впізнала та ввічливо привіталася, за руку вона тримала маленького хлопчика.
Її обличчя світилося від щастя. -А ти все така ж позитивна, як і раніше, – зауважила Настя. -Ну так, а навіщо сумувати? Головне, що дитина здорова і чоловік поруч. Настя її оглянула і помітила, що Юля ходить у ношеному одязі. Живе вона швидше за все не надто багато, але матеріальне становище не впливало на її ставлення до життя. У цей момент у Насті з’явилася думка, що щастя – це вибір, який залежить від обставин.
