Любити свою роботу – велике щастя, і моєю мрією з дитинства була робота у притулку для тварин. Я завжди добре ладнав з тваринами, незважаючи на те, що я сам розмірами іноді бував менше деяких собак, все ж таки, спільну мову ми знаходили досить швидко, тому я і вирішив, що мені необхідно поєднати приємне з корисним, і як-небудь монетизувати свій догляд за тваринами. Добре, що я зміг влаштуватися до притулку для тварин , і незабаром почав заробляти чимало грошей. Ось тільки в мене самого тварини не було, до одного дня, коли сталося те, що допомогло мені знайти свого найкращого друга.
Це сталося, коли мені на день довелося поїхати до досить старого чоловіка, який жив зі своїм собакою. Дідусь через стан здоров’я був змушений лежати вдома на ліkарняному весь день. Ось він і попросив, насамкінець вигуляти його собаку, адже до парку поряд з будинком песик звик гуляти, ось і варто востаннє вийти з ним погуляти в його улюбленому парку. Час був 9 вечора, я якраз збирався повертатися з собакою додому, як раптом через мою спину на мене хотів напасти якийсь чоловік у кепці та в медичній масці, з нож ем у руці.
Його спробу відібрати в мене гаманець або жи ття зірвав той самий собака, який нещадно вчепився в руку бідо лахи, від чого той, кричачи на весь галос, втік, сподіваюся, до ліkарні. Фактично, в той день собака мене врятувала, і мені не хотілося, щоб таке розумне й добре створення опинилося у притулку. У результаті собака виявилася у мене, і я з нею досі частенько виходжу прогулятися саме в тому самому парку.
