Знаєте, я вихователька дитячого садка зі стажем, і в мене накопичилося багато претензій до матусь, які приводять своїх дітей до нас, не залишивши думку на кшталт «Моя дитина особлива, їй потрібний особливий підхід» за порогом. Ось скільки я вже працюю, ще жодного разу не траплялася така група, де не було б матусі, яка просить не змушувати її дитину їсти, якщо вона сама того не хоче. Просто, щоб ви розуміли, годувати дітей – прямий обов’язок виховательок дитячого садка, і ми не маємо права чинити так, як цього вимагають деякі мами.
Уявіть ситуацію: багато дітей і без того не дуже люблять їсти, а тут, якщо вони побачать, що хтось не їсть, і його спокійно відпускають, то почнуть брати приклад і теж пропускати їжу. Є ще одна “улюблена” тема: моя дитина кашу не любить, дайте їй краще “це”. Якщо у нас не буде висновку ліkаря про алерrію, ми, на жаль, не зможемо відхилитися від попередньо підтвердженого меню. Те саме стосується і сну.
Ну, що робити з дітьми, мами яких просять не укладати їх спати проти їхньої волі?! Укласти всіх спати, а з тим, хто не спить, що робити? Або як пояснити решті дітей, чому вони мають спати, а інша дитина – ні. А іграшки… ох, вже ці іграшки! Ну, як донести до деяких мам, що м’які іграшки, якими б вони дорогими дітям не були, приносити з собою в садок не можна, бо м’які іграшки неможливо продезінфікувати?! Ось пластмасові іграшки – інша справа, але з м’якими до нас не можна, вибачте. Отакі справи, а потім кажуть, що для роботи вихователем треба любити дітей. Я обожнюю дітей, а їхніх «особливих» мам терпіти не можу!
