Я все життя намагалася у всьому догодити синові, але за підсумком я виявилася поrаною матір’ю. Щоб зрозуміти, як усе сталося, варто починати розповідь із самого початку, з того, що наш син – наша єдина дитина, і ми з чоловіком завжди намагалися дати йому все, що було і не було в наших силах. Коли син заявив, що збирається одружитися з Мариною, я дуже зраділа, адже чекала на цей момент дуже довго. На весілля ми молодим подарували квартиру. Щоправда, за документами вона належала нам. Невістка невісткою, але страховка у таких питаннях потрібна.
У мене були дублікати ключів, так що я вирішила тишком-нишком допомагати дітям по будинку. Марина теж працювала, та й за вдачею вона була нечуваною, тож, повірте, вдома у них завжди була робота для мене. Згодом я почала ходити до них щодня. Я прибиралася, готувала їжу, поки їх не було вдома, і потім дзвонила синові, звітувала, що я встигла зробити. Я думала, я допомагаю молодим, але одного разу до нас прийшов червоний син від зл ості.
– Якщо ви вважаєте, що маєте право лізти в наше життя тільки через те, що ми живемо у вашій квартирі, ось вам ключі, – він поставив ключі від будинку на стіл, – я більше не дозволю вам контролювати кожен наш крок. . Якщо ви не поважаєте наш особистий простір і право вибору, якщо ти, мамо, вважаєш, що ми повинні порадитись з тобою перед тим, як вибрати країну для відпустки чи ім’я для майбутньої дитини – ти помиляєшся. Я стояла, плескала віями і нічого не розуміла. Я ж хотіла як краще… а стала найriршою мамою на світі.
