Віктор уже котрий рік сидів на шиї у дружини, і навіть удома нічим не допомагав їй. Ось і одного дня набри дло це все Каті

ПОЛИТИКА

Віктор із незадоволеним обличчям ходив по квартирі в одних тру сах. Загалом останні два роки найчастіше саме у такому вигляді він і існував. Відколи його звільнили з роботи, Вітя і не намагався працевлаштуватися. Чоловіка цілком влаштовувало жити за рахунок дружини. Здебільшого він дивився телевізор, грав у комп’ютер та їв приготоване дружиною. Щоб не шукати роботи, у нього завжди було готове якесь виправдання.

Іноді навіть обурювався та критикував, коли дружина не надто добре виконувала свої жіночі обов’язки! Того дня, почувши звук дверей, що відкриваються, він залишив гру і пішов на кухню. Катя сиділа за столом, обличчя її було похмуре, вона перебирала папери якісь. -А чого розсілася? У тебе тут чоловік негодований. Пішла зранку і нічого навіть не приготувала! – почав він жартівливим голосом. Катя підвела на нього невдоволений погляд.

-У тебе щось на роботі сталося? Ти якась сама не своя… -Вітя, ти роботу шукати не збираєшся навіть, так? – холодно сказала Катя. -Ой, ну не починай. -Вже почала, я подала на розлу чення. -Це жарт? -Ні. Декілька хвилин вони просто дивилися один на одного, а потім Віктор став на неї кричати, що вона зра дниця і невдячна. Катя його майже не слухала, а потім просто попросила залишити свою квартиру найближчим часом. Як думаєте, вона правильно вчинила?