Надя та Борис, студенти іногородці столичного університету, після закінчення навчання одружилися та залишились у столиці. Батьки Надії, люди заможні, не бажаючи, щоб дочка блукала чужими кутами, купили їй двокімнатну квартиру в новобудові. Після весілля молодята переїхали туди жити. Вони вже обоє працювали та отримували непогану зарплату. Але з того часу батьки Бориса зачастили до столиці. Приїжджали на тиждень. Завдаючи невістці незручності. Надя не раз пропонувала чоловікові поселити його батьків у готелі, просила поговорити про це з батьками, але нічого не змінювалося. Питання вирішилося лише за два роки. Того дня Надя з Борисом збиралися вирушити у відпустку на заморський курорт. І тут, як завжди, несподівано, з’явилися гості – свекри.
– А ми у відпустку збираємось, – сказала Надя. – От і добре. А ми за квартирою доглянемо, – засяяла свекруха. – А ваша квартира нагляду не потребує? – Та кому вона потрібна, хрущовка у далекому містечку. – І наша нагляду не потребує. У нас тут територія, що цілодобово охороняється, – сказала Надя. І вирішила закрити питання раз і назавжди, – повертайтеся до себе. Мені вже набридло, що з моєї квартири зробили готель. – Ми до вас з усією душею, гостинці привозимо, відвідувати їдемо, а ти так?! – Взяла свекруха. – Та ви не нас відвідувати їдете, а столицею погуляти. Навіть попросити дозволу на приїзд не спромоглися.
Я щоразу просила Борю поговорити з вами, але він все тягнув. Але я більше терпіти не маю наміру! Свекруха зібралася щось відповісти, але тут втрутився свекор: – Мовчи! – зашипів він на дружину. Потім звернувся до невістки, – вибач, дочко, ми зараз же їдемо. Чесно, ми й уявити не могли, що ставимо вас у незручне становище. Батьки Бориса повернулися додому. Там чоловік влаштував дружині таку прочуханку, що та від одного його погляду сахнулася. Адже весь цей час дружина брехала йому, мовляв, вона говорила із сином і невісткою, ті щасливі їх бачити у гостях. На щастя, ця історія не мала негативних наслідків. Свекруха усвідомила свою помилку і не причаїла на невістку зла.
