Галина Петрівна виховувала доньку Вероніку одна, без чоловіка. Чоловік пішов від них, коли доньці не було ще двох років. Жінці доводилося несолодко: треба було багато працювати, адже в неї підростала дівчинка, і вона не мала нічого потребувати. Звісно, Галина Петрівна дуже розбалувала доньку. Вероніка отримувала все, що хотіла, і навіть не замислювалася, якої праці коштувало це матері. У 18 років Вероніка вийшла заміж за забезпеченого чоловіка і поїхала до нього в котедж на інший кінець міста. Дівчина перестала відвідувати матір, не дзвонила їй і неохоче спілкувалася з Галиною Петрівною, коли та не витримувала і дзвонила сама. У гості Вероніка маму не кликала, бо її впливовий чоловік не хотів бачити жодних родичів у своєму великому будинку.
Про те, що у Вероніки народився син, Галина Петрівна дізналася випадково. Потім з’явилася ще й онука, але їхня бабуся бачила їх всього кілька разів, і то хвилин 20. Галині Петрівні було вже 70 років, розпочалися проблеми зі здоров’ям. Їй було важко пересуватися, постійно хво ріла на суглоби, і кожен похід у магазин був випробуванням для жінки. Вона кілька разів дзвонила Вероніці, просила допомогти, але доньці завжди було ніколи. Якось Галині Петрівні потрібно було терміново в аптеку, але піднятися вона так і не змогла. Ледве дісталася до телефону, набрала номер доньки. Вероніка приїхала, кинула купюри та пішла, навіть не попрощавшись.
А Галина Петрівна лежала і nлакала, але не від фізичного бо лю, до якого вже звикла . Душа нила і стогнала, і серце заходилося від образи та гіркоти. Як вона могла виростити таку невдячну дочку? Галина Петрівна ніколи ні в чому не відмовляла Вероніці, останнє віддавала, завжди бажання доньки були пріоритетними. Жінка відчувала свою провину, що Вероніка росте у неповній родині. Їй хотілося, щоб дитина не була білою вороною серед однолітків, які жили з татом та мамою. Коли Галина Петрівна привела додому свою кохану людину, Вероніці було 12 років. Вона влаштувала скандал, погрожувала втекти з дому, і Галина Петрівна поступилася, поставивши хрест на особистому житті. Але тепер вона лишилася зовсім одна. Навіть власна дочка не хотіла дбати про неї.
