У шість років Юля стала старшою сестрою і була обтяжена обов’язками, які їй довелося пронести з собою протягом усього життя. Вона відчувала необхідність контролювати і постійно боя лася когось підвести, не виправдати чиїхось очікувань. Їй завжди казали, що вона, як старша сестра, повинна нести відповідальність і піклуватися про своїх молодших братів і сестер. У віці семи років вона вже виконувала такі завдання, як укладати молодшу сестру спати, прати пелюшки та ходити до школи.
У міру того, як у сім’ї з’являлося більше братів і сестер, її обов’язки збільшувалися, і в неї залишалося дедалі менше часу для себе. Якось Юля грала на дитячому майданчику зі своєю молодшою сестрою, і та раптом упала з каруселі . Тоді Юлю зви нуватили в тому, що вона не подбала про сестру належним чином. Цей інцидент ще більше посилив її почуття відповідальності перед іншими та вини.
Тепер, будучи вже матусею, Юля впевнена, що її дитина матиме щасливе дитинство без тягаря відповідальності за «чужих дітей». Її батьки, займаючись своїми справами, ніколи не замислювалися, а чи правильно вони взагалі чинять, перекидаючи всі свої обов’язки на старшу дочку. Юля вважає, що діти повинні насолоджуватися своїм дитинством, а не дбати про інших, почавши це робити раніше за відповідний час. Так, не всім буде зрозуміла позиція Юлі, але старші діти в сім’ї, мабуть, побачать схожі сценарії на своєму досвіді.
