Протягом 15 років сім’я мого чоловіка приїжджала до нас у гості кожен Новий рік і залишалася щонайменше до Різдва. Я завжди вітала їх, навіть незважаючи на те, що приготувати та нагодувати всіх коштувало чималих грошей. Цього року, коли мій чоловік залишився без роботи, а я заробляла одна, я не мала стільки грошей, як раніше, щоб прийняти їх у себе.
Коли я розповіла про це своєму чоловікові, він засмутився і назвав мене невдячною. Він зви нуватив мене в тому, що я поважаю його сім’ю лише тоді, коли він має гроші. Я залишилася при своєму рішенні не приймати їх у себе цього року, але мій чоловік сказав, що піде в такому разі святкувати зі своєю матір’ю замість того, щоб залишитися зі мною. А мене не влаштовував такий варіант.
У результаті ми не розмовляли цілий тиждень. Я відчувала себе винною за те, що не змогла прийняти його сім’ю, але в той же час я не могла продовжувати жити не по кишені. Мій чоловік, здавалося, не розумів, що наше фінансове становище різко змінилося. Я сподівалася, що він одумається і зрозуміє мій погляд, але, схоже, наші розбіжності тепер далекі від вирішення.
