Лідія Іванівна, пенсіонерка, сиділа вдома одна, почуваючись сумною та самотньою. Їй було важко залишатися у такому стані. Вона згадувала про свою колись процвітаючу родину, про чоловіка Миколу та сина Андрія, і про те, як спочатку все було так добре, але потім усе пішло по накатаній доріжці вниз… Микола ослаб, і, незважаючи на спроби Лідії доглядати його та відвести до фахівців, успіху не було. Після півтора року спостереження та турботи Микола по мер, залишивши їхнього сина Андрія замкнутим та озлоб леним на весь світ. Лідія та її чоловік наполегливо працювали все своє життя, але їхні зарплати були невеликими, їх вистачало на повсякденні потреби, але не на освіту сина та лікування Миколи.
Андрій закінчив коледж за фахом будівельник, але працював водієм на ринку, допомагаючи з товарами, але не грішми. Він не поспішав одружуватись і хотів накопичити грошей, щоб купити окрему квартиру. Але згодом Микола дуже ослаб, і Андрій віддав на лікування батька все, що міг. Після nохорону настрій Андрія впав, і він оголосив, що збирається заробляти гроші за кордоном. Лідія була засму чена від’їздом Андрія, але розуміла, що хоче сама заробляти собі на життя. Вона почала працювати прибиральницею в сусідньому магазині, щоб чимось зайняти себе, і працювала не покладаючи рук, хоча їй було майже 60 років. Якось на порозі її будинку з’явилася незнайома жінка з пакунком у руках. Жінка сказала Лідії, що в неї на руках дочка Андрія, Олечка, і що Андрій залишив малечу та її матір – Юлію.
Жінка залишила Олечку з Лідією і пішла, не промовивши більше ні слова. Лідія була приголомшена , але несамовита від радості, побачивши свою онучку. Вона одразу ж вирушила в магазин і купила все необхідне дитині. Вона провела ніч, годуючи та заколисуючи дівчинку, а коли та nлакала, міцно притискала її до себе. Наступного дня вона зателефонувала до своєї старої подруги Марії, і вони вирушили шукати Юлію. Вони знайшли її у сльозах та привезли її назад до квартири Лідії. Юлія та Олечка залишилися з Лідією, а новоспечена мама допомагала господині зі збиранням та приготуванням їжі. Андрій був у нестямі від радості, побачивши свою дочку, і вирішив не повертатися до своєї роботи за кордоном. Він знайшов хорошу роботу у своїй власному коледжі, заробляв непогані гроші та помирився з Юлією. Андрій та Юлія вклали гроші в нову квартиру поряд із квартирою Лідії, і тепер усі вони жили разом, як щаслива родина.
