Коли мати Наталі, Олена, оголосила, що виходить заміж, вона поставилася до цього напрочуд спокійно. Вона досить добре знала свого майбутнього вітчима, дядька Віктора, і, хоча вони не мали близьких стосунків, вона не заперечувала проти його присутності в їхньому домі. Дядько Віктор був працьовитою людиною, яка ніколи не розслаблялася, що Наталі дуже цінувала. Хоча вона ясно дала зрозуміти, що дядько Віктор ніколи не стане її батьком і вона не називатиме його так, Олена не заперечувала. Вона була просто рада, що дочка не заперечувала проти їхнього шлюбу, тому що у неї з дитинства був важкий характер.
Наталі та дядько Віктор жили в одній квартирі, але майже не спілкувалися. Вони їли за одним столом і разом їздили за місто, але на цьому все. Олена сподівалася, що з часом їхні стосунки налагодяться, але все набуло траrічного обороту… Якось Олена вийшла купити інгредієнти для торта та потрапила під машину. Її терміново доправили до лікарні, і дядько Віктор повідомив Наталі жа хливу новину, що її мати може не ви жити. Наталі безперестанку nлакала, і дядько Віктор не знав, як їй допомогти.
Він викликав швидку допомогу, і Наталі заснула після того, як їй дали щось заспокійливе. Дядько Віктор не спав усю ніч, турбуючись про Олену і намагаючись втішити Наталі. Наступного ранку він приготував сніданок і почав чекати, коли дівчина прокинеться. Коли вона прокинулася, то здивувала Віктора тим, що була спокійною та зібраною, незважаючи на те, що стан її матері був важким. Наталі вірила, що мати одужає і виконає свою обіцянку звозити її в гори в день її народження.
Протягом наступних кількох тижнів Наталі та дядько Віктор зблизилися, оскільки підтримували один одного під час тривалого та важкого одужання Олени. Вони навіть відвідували батьківські збори, і дядько Віктор навчився у доньки смачно готувати. Через десять років Наталі та її родина повернулися на батьківщину, щоб відвідати Олену та дядька Віктора. Коли маленький син Наталі запитав про дідуся, Наталі сказала, що Віктор – найкращий тато і дідусь у світі.