Віра сиділа навпроти Михайла і з важким серцем дивилася на свою обручку. Вона зітхнула, відчуваючи суперечливі почуття щодо того, що має статися. Михайло, який був із нею два роки, нервово дивився на неї, намагаючись оцінити її емоції. Коли Віра відштовхнула від себе коробочку з обручкою, Михайло запитав, чому вона не хоче виходити за нього заміж.
Він не міг повірити в її реакцію, бо думав, що між ними все чудово. Але Віра мала інші плани на життя… Вона пояснила Михайлу, що зосереджена на кар’єрі і поки що не хоче заводити дітей та влаштовувати побут. Михайло ж, навпаки, був чоловіком із традиційними поглядами та хотів створити з нею сім’ю. Після бурхливої дискусії Михайло залишив Віру у роздумах.
Вона шукала розради у Ніни Іванівни, літньої жінки, яка була їй як мати. Віра висловила своє небажання виходити заміж за Михайла, вважаючи, що це зрада її колишньої любові до Віталіка. Ніна Іванівна нагадала Вірі, що життя продовжується, і що Віталік точно хотів би, щоб воно було щасливим. Вона запропонувала Вірі якомога швидше стати матір’ю, пообіцявши допомогти їй долати труднощі.
Михайло чекав, що Віра повернеться до нього, але так і не повернулася. Він залишив обручку на столі і пішов, відчуваючи себе розбитим і розчарованим. Врешті-решт Віра зрозуміла, що Михайло їй не підходить, і вирішила зайнятися своєю кар’єрою. Вона знала, що Віталік хотів би, щоб вона була щасливою. Але зараз її щастя полягало у побудові кар’єри.
