Василь зателефонував своєму синові Федору та запросив його на святкову вечерю з нагоди 8 березня. Федір був здивований і висловив занепокоєння, що його мати весь день готуватиметься до цієї події. Але батько запевнив його, що допоможе з приготуванням. Незабаром зайшла мова про сюрприз для їхньої матері. Василь також запросив на вечерю свого молодшого сина Івана. Наступного ранку Василь виявив будинок порожнім. Його дружину відвезла до театру дружина Івана – Марина. Василь був приголомшений.
Його сюрприз перестав бути сюрпризом, і він залишився один із усіма приготуваннями. Василь зв’язався з Федором, щоби пояснити ситуацію. Син заспокоїв його, запевнивши, що вони з Іваном приїдуть та допоможуть з вечерею. Іван був кондитером, тож привіз із собою шикарний торт та інші десерти. Чоловіки працювали разом, готуючи смачний бенкет. Поки вони чекали на повернення жінок, розмірковували про сюрприз, який влаштував Василь. Обидва сини погодилися, що Василь був добрим чоловіком – і похвалили його за турботу про маму.
Тим часом жінки насолоджувалися своїм днем. Вони сходили до театру, потім у кіно, а потім Люда та Марина зводили Любов Ігорівну до салону краси. Такої розкоші вона ще ніколи не відчувала. Дізнавшись про вечерю, яку приготували її сини, вона була дуже здивована і водночас вражена їхніми стараннями. Того вечора сімейні збори були приємними для всіх. Жінки були в захваті від подій дня та оцінили зусилля, які їхні чоловіки доклали для цієї вечері.
Увечері діти запропонували на майбутню річницю весілля Василя та Любові відправити їх до Єгипту. Невістки обіцяли подбати про домашнє господарство за їх відсутності. Через місяць подружжя поїхало у відпустку, відзначивши 30-ту річницю весілля. Сини і невістки успішно справлялися з господарством за їх відсутності. День, який розпочався з невеликого сюрпризу Василя, мав свої несподівані повороти, але завершився чудовою сімейною зустріччю, яка запам’яталася всім надовго.
