Вирісши в селі у працьовитих батьків, які завжди вели величезне господарство, ми з сестрою Наталкою вели скромне, але сите життя. Мої батьки завжди дбали про те, щоб ми мали все найнеобхідніше і навіть маленькі предмети розкоші нашого часу. У дитинстві ми з Наталкою, яка старша за мене на п’ять років, були близькі, як дві частинки єдиного цілого. Наталка поїхала вчитись у місто, а потім повернулася до села. Вона вийшла заміж за Дмитра та оселилася неподалік батьків.
Я наслідувала її приклад і поїхала в місто вчитися на бухгалтера, але повернулася, коли не змогла знайти роботу. Незабаром після повернення знайшла роботу на селі в одного фермера. Минали роки, і я відчувала, що молодість іде від мене. Мої мрії були більшими за мої страхи, тому я переїхала до Італії, де влаштувалася на роботу з догляду за літньою жінкою. Вона була складною, але доброю дамою, і я почала збирати на квартиру у Вінниці, неподалік мого села. Тим часом Наталка народила двох дітей.
На жаль, наш батько передчасно пішов із життя. Я тоді ненадовго повернувся, щоби підтримати матір. Політична ситуація в нашій країні погіршилася, і хоча я думала про те, щоб залишитися на батьківщині назавжди, сім’я мого італійського роботодавця запропонувала мені підвищення зарплати, щоб я залишилася з ними. Несподівано мама продала свій будинок і покликала мене до села. Вона дала нам із Наталкою по 4.000 доларів від продажу. Все б нічого, проте Наталка була засмучена рішенням мами.
Вона вважала, що заслуговує більшого через свої сімейні обставини, і стверджувала, що я не зможу доглядати нашу матір, якщо це знадобиться, тож і давати мені такі гроші, мовляв, не було потреби. Це спричинило розрив між нами. Тепер, отримавши 4.000 доларів, я почуваюся розірваною з одним найдорожчих людей у моєму житті. Моя мати вважає, що вчинила справедливо, але мене мучить сумління. Я подумую про те, щоб поділити гроші між мамою та сестрою. Отримуючи стабільний дохід в Італії, я найбільше у світі хочу миру зі своєю сім’єю, а гроші мені такою ціною не потрібні.
