Тривога охопила Катю, коли до бо лю знайомий голос просигналив: «Телефон абонента вимкнений або знаходиться поза зоною дії мережі.». Серце шалено забилося. Олександр, її чоловік, вранці вирушив на роботу до сусіднього міста і мав уже повернутися. Але його не було, і від нього не було жодних звісток. У голові Каті крутилися найrірші сценарії, але вона намагалася не втрачати оптимізму. Того ранку, коли Сашко (так вона ласкаво називала Олександра) повідомив їй про своє термінове відрядження, нічого не віщувало біди.
Це була просто робота, та сама робота, яка підтримувала їхню родину вже протягом багатьох років. Однак той день був особливим – 31 грудня, і подружжя планувало зустріти Новий рік разом. П’ять років тому, цього дня, їх шляхи перетнулися. Катя, яка працювала в ювелірному магазині, допомагала Олександру вибирати золотий браслет для тогочасної дівчини. Їхня симпатія була незаперечна, і вже через тиждень вони були нерозлучні.
Браслет, який призначався іншій людині, став символом їхньої доленосної зустрічі. Катя була на дев’ятому місяці ваrітності. Цілий день вона готувалася до зустрічі Нового року. Раптом вона зрозуміла, що щось не таке. Дитина, здавалося, вирішила з’явитися раніше за термін. Її серце стрибало від радості та стра ху, поки батьки збирали її до лікарні. У цей момент задзижчав телефон – це був Сашко.
Його машина зламалася, а телефон розрядився, але він вже повертався. У вихорі емоцій Катя тримала на руках свого новонародженого. Це було найчарівніше диво напередодні Нового року, коли вони з Олександром, з переповненими любов’ю серцями, відзначали перший щасливий час наступного року зі своїм маленьким дивом. Вони не очікували такого повороту подій, але життя подарувало їм найцінніший подарунок.