Анастасія сиділа в кінотеатрі і з нетерпінням чекала на початок фільму. Вона завжди любила ходити в кіно та насолоджуватися захоплюючими історіями на великому екрані. На цей раз вона обрала для себе особливо цікавий фільм, і, пильно дивлячись на екран, поринула в його атмосферу. Так минули перші хвилини фільму, коли до Анастасії підсів незнайомий хлопець. Він мовчки посміхнувся і простяг їй паперовий стаканчик з попкорном. Здивована таким раптовим і добрим жестом, Анастасія посміхнулася у відповідь і взялася за попкорн.
Незважаючи на те, що хлопець нічого не говорив, його присутність не порушувала атмосфери кіно. Анастасія оцінила його тиху та спокійну поведінку. Так пройшло більше половини фільму, і хлопець, як і раніше, мовчки сидів поряд з Анастасією. Фільм закінчився. Коли ввімкнули світло в залі, хлопець раптово обернувся і подивився на свого друга, що сидів за ним. “Ой, братику, я щось навіть не помітив, що переплутав місця” – сказав хлопець із збентеженою усмішкою. “Вибач, що сів не на своє місце.”
“Нічого страшного,” відповів друг, “у нас тут вільні місця. До того ж, ти сів поруч із гарною дівчиною. Як тобі фільм?” Хлопець подивився на Анастасію та ще раз усміхнувся. “Фільм чудовий, дякую,” сказав він. “Я так захопився, що навіть не помітив, що сів не туди.” Анастасія теж усміхнулася. “Та нічого, все гаразд,” сказала вона. “Рада, що вам сподобався фільм.” Хлопець подякував їй за розуміння, і вони познайомились. Його звали Олексій. Вони почали обговорювати фільм і виявилося, що вони мали багато спільних інтересів.
Вони швидко стали добрими друзями, і після кіно пішли разом випити кави, щоби продовжити розмову. Так знайомство, що несподівано почалося, привело до дружби між Анастасією і Олексієм. Вони стали нерозлучними друзями і проводили багато часу разом, здійснюючи спільні походи в кіно та на різні заходи. Олексій зізнавався Анастасії, що її позитивне ставлення до життя та її вміння пробачити невелику помилку прозвели на нього велике враження.
