У Каті був старовинний годинник, який знаходився в її сім’ї вже кілька поколінь. Однак одного разу, коли вона подивилася на нього, то виявила, що він перестав йти. Катастрофа! Вона ніяк не могла уявити своє життя без цього годинника, який був для неї чимось особливим і дорогим. Катя вирішила віднести його до майстра, сподіваючись, що він зможе їх полагодити. Підійшовши до його майстерні, вона виявила, що майстром був молодий та дуже привабливий чоловік.
Він ввічливо прийняв її і обіцяв полагодити годинник. Однак згодом майстер повернувся з сумною новиною. Він сказав, що цей годинник вже занадто старий і його ремонт неможливий. Катя була засмучена, але майстер подивився на неї із співчуттям і запропонував купити їй новий годинник як компенсацію. Він привів її до вітрини зі стильним і гарними годинниками різних марок. Катя була вражена такою щедрою пропозицією і обрала собі новий годинник. Коли вона висловила йому свою подяку, майстер усміхнувся і сказав, що він завжди радий допомогти.
Згодом Катя стала заглядати до майстра в його майстерню все частіше і частіше, хоча вона й не було ніякої потреби. Вони почали спілкуватися на різні теми, і Катя дізналася, що майстер мав багато інтересів і захоплень. Вона була зачарована його інтелектом та почуттям гумору. Одного разу майстер запропонував Каті піти з ним на побачення. Вона була приємно вражена такою пропозицією і погодилася із задоволенням. Вони провели вечір у затишному кафе, де говорили про свої мрії, прагнення та про те, що їх надихає.
У міру того, як вони впізнавали одне одного, їхні почуття ставали дедалі сильнішими. Вони були щасливі разом, і кожна зустріч приносила радість. Катя розуміла, що майстер був особливою людиною, яка вміла бачити красу в дрібницях і надзвичайно чуйно ставилася до навколишнього світу. Невдовзі після побачення вони стали парою. Їхні стосунки були насиченими та яскравими, і вони обоє розуміли, що знайшли те, що так довго шукали – взаємне кохання та розуміння.