У далекому краю міського ринку, серед криків та суєти, працювала літня продавчиня на ім’я Віра. Вона була невисокого зросту, з сивим волоссям та добрими очима, завжди посміхалася своїм покупцям. Вона продавала молочні продукти, і її лавка була улюбленим місцем багатьох мешканців району. Щодня на ринок приходила бабуся баба Дарина. Вона була худорлява, зі зморшками, глибоко вирізаними часом на її обличчі. Баба Дарина жила сама і ледве зводила кінці з кінцями на свою скромну пенсію. Але її характер був сильним, і вона завжди знаходила радість у простих речах життя. Віра зауважила, що баба Дарина рідко бере в неї багато молочних продуктів.
Вона знала, що старенькій не вистачає грошей на повноцінний набір покупок, і її серце стискалося від співчуття до Дарини. Якось, коли баба Даря знову купувала лише кілька маленьких упаковок молока та шматок сиру, Віра вирішила зробити щось особливе. Коли ніхто не дивився в її бік, вона взяла повний кошик свіжих молочних продуктів і, тихо, як шелест листя, поклала його поруч із продуктами баби Дарини. “Тепер у вас буде трохи більше, люба” – сказала вона, ледве торкаючись стареньку за руку. Баба Дарина здивовано подивилася на Віру і посміхнулася їй у відповідь. Вона не сказала жодного слова, але її подяка була явною в її очах.
З цього дня Віра почала робити це регулярно, даруючи бабі Дарині трохи більше, ніж вона просила. Вона дбала про неї, як про свою сестру. Згодом між Вірою та бабою Дариною зав’язався особливий зв’язок. Віра дізнавалася про життя бабусі, а баба Дарина ділилася своїми історіями з Вірою. Вони обговорювали погоду, новини та рецепти, обмінювалися радістю та горем. Вони стали друзями. Щодня Віра продовжувала ділитися добротою з бабою Дариною. Вона дбала про неї, як про члена своєї сім’ї, і баба Дарина знала, що може покластися на неї. Завдяки цьому жорстке життя баби Дарії стало трохи легшим і теплішим. Якось, коли Віра прийшла на ринок, вона побачила маленький натовп біля баби Дариною.
Наблизившись, вона дізналася, що це мешканці району зібралися подякувати їй за її доброту та щедрість до бабусі. Вони привезли квіти, подарунки та навіть купили всі молочні продукти у Віри, щоб підтримати її справу. Віра була здивована і зворушена. Вона ніколи не чекала такої подяки за свої прості дії. Але її доброта і турбота про стареньку торкнулися сердець багатьох людей, і вона стала справжнім героєм у їхніх очах. Так тривало довгі роки. Віра продовжувала торгувати молочними продуктами, а баба Дарина продовжувала приходити до неї щодня. Їхня дружба стала символом неминущої доброти та підтримки у цьому великому світі. Віра, продавщиця молочних продуктів, виявилася героєм для старенької баби Дарини та для багатьох інших людей у їхньому районі.
