Я була заміжня за Владиславом, працьовитою та відповідальною людиною, але з роками наші стосунки стали черствими. Незважаючи на мої спроби донести до нього свою потребу у підвищеній увазі, він залишався відстороненим. Коли я зустріла Андрія на роботі, ми відразу ж порозумілися. Він обсипав мене подарунками, змусив знову відчути себе коханою, і я закохалася в нього по вуха.
Впевнена в тому, що знайшла когось краще, я подала на розлу чення. Владислав не влаштовував сцени, тихо з’їхав. Незабаром Андрій переїхав до нас, і два місяці все здавалося ідеальним. Але медовий місяць швидко скінчився. Андрій став проводити ночі у барах та клубах, приходити додому із запахом чужих парфумів, перестав брати участь у домашніх справах.
Він навіть критикував мою зовнішність та спосіб життя, чого ніколи не робив Владислав. Зараз я дуже шкодую про свій вибір. Мені не вистачає безумовного кохання Владислава, і я розумію, що зробила велику помилку, пішовши від нього. Повертатися до Владислава, швидше за все, вже пізно, але залишатися з Андрієм нестерпно. Я знаходжусь у пастці, в яку сама себе увігнала.
