– Так ось. Щоб не було тобі сюрпризом, – чоловік перескакував через слова. – Коротше. Я з тобою розводжусь. На весіллі у доньки Тетяна зійшлася зі своїм сватом – в Італію більше не повернулася.Тетяна була щиро рада за свою вже таку дорослу дочку. Хоч у неї все буде добре. Щоб зізнатися її Аллусі, хлопець повіз її в сам Париж, де на Ейфелевій вежі запропонував заміжжя. Все це повинно було б радувати заробітчанку, однак гнітила думка: як раз напередодні весілля дізналася, що чоловік знайшов іншу.Тетяна важко наймитувала за кордоном вже десять років. Малу дочку кинула на своїх батьків і чоловіка і подалася на заробітки. З роботи на заводі скоротили, чоловіка також. Спочатку намагалися їздити за товаром до Польщі, потім раз «прогоріли» і перестали цим займатися Нічого не залишалося, як Тетяні податися на заробітки аж до Італії, куди ще раніше поїхали знайомі жінки.
Про те, як було на початку важко, рідним не говорила, все тамувала в своїй душі: не хотіла, щоб зайвий раз переживали. Їм теж самим вдома було нелегко. Не раз чула в трубці нетверезий голос чоловіка – не витримав розлуки, став випивати. Гнітило, що не змогла бути на заручинах дочки, тільки по телефону керувала, у що одягнутися, як накрити стіл, які страви приготувати.- Мама, – сердилась дочка, – ти давно була вдома і не уявляєш, що подають зараз до столу. Які бутерброди і кава ?! Мама, ми живемо не в Італії! Тут треба, щоб столи ломилися, тому що ще подумають, що ми біднота. У неділю Таня ходила біля синьйори сама не своя, переживала, як пройдуть заручини, щоб чоловік нічого не втнув, чи вистачить їжі. Тому ледве дочекалася вечора, коли закінчився бенкет, і зателефонувала Вадиму. Він, на подив, був тверезий.- Ну, як все пройшло? Як свати? – щиро цікавилася.
-О-о, такі багаті! – презирливо протягнув чоловік. – Бачила б ти, на якій машині приїхали. Правда, сват сам, адже його жінка померла давно. Був, мабуть, з молодою коханкою. Такі інтелігенти, що аж нудить.- Ти б радів, що дочка заміж добре виходить, – з докором кинула і не стрималася: – заздриш чи, що чоловік може гроші заробляти?
Але Вадим лише зі злості кинув трубку: – Як ти мене дістала!А через місяць, якраз напередодні вильоту з Італії, чоловік зателефонував з самого ранку. Стривожилася, тому що боялася таких несподіваних дзвінків.- Що трапилося? – стурбовано запитала я.- Так ось. Щоб не було тобі сюрпризом, – чоловік перескакував через слова. – Коротше. Я з тобою розводжуся. Ми нічим не пов’язані. Алка заміж виходить. Так що прощай.- Хто вона? – видушіла.- Валя – лікар, ти її знаєш.Таню ніби хтось огрів по голові. Так цинічно, підступно брехати їй, крутити за спиною шури-мури! А вона ні сном ні духом не відала про підлу зраду, дзвонила, цікавилася його здоров’ям, посилала гроші. Від цих думок до горла підступали сльози. Хоч би після весілля сказав, щоб так не мучитися.
Весілля було шикарним. Щоб не впасти в бруд обличчям перед багатим сватом, Тетяна неабияк витратилася. З тривожним серцем чекала першої зустрічі з батьком нареченого, бо з чоловіка слів здався пихатим і неприємним. Боронь Боже, щоб через їхню бідність принизливо ставився до її дочки.Тому коли до будинку під’їхав кортеж молодого, очима в натовпі шукала гонорові свата. Нарешті. Вийшов з машини високий сивочолий чоловік, очевидно, на років десять старший за Тетяну. Побачивши її, щиро посміхнувся. Ця його посмішка, справжня, чи не награна, збила Тетяну з пантелику. Більш того-від його пильного погляду, заглядає в душу, по тілу пробігли мурашки. Ніби на першому побаченні зустрілася з коханим.- Ви така красива жінка, – щиро зробив Тетяні комплімент, без якогось підлабузництва, натякаючи на її струнку фігуру і моложаве лице. – Виглядаєте, як Аллина сестра. Про це не раз чула від дочки синьйори і її подруг, які вихваляли Таніну моложавість і відкрито заздрили, випитуючи секрети. Всі говорили, що виглядає не більш ніж на 35, хоча Тетяна відсвяткувала вже 45.
Від слів свата і його глибокого погляду зашаріла, як дівчина. Це дивне відчуття не полишало Тетяну все весілля. На другий план відійшли клопоти, торжества, наречена – існував лише сват. З невідомим чуттям чекала, коли підійде, коли посміхнеться, коли запросить до танцю. Тим більше він був один, без своєї молодої коханки, про яку говорив чоловік.Не минуло після весілля і кількох днів, як до Тетяни приїхав в гості сват, мовляв, захотів ближче познайомитися з батьками невістки. Потім він так зачастив, що чоловік в серцях спльовував: навіщо той багач їздить? І тільки Тетяна знала причину тих візитів. Вона відчула, як по їхніх тілах пробіг струм, коли він вперше випадково торкнувся її руки, коли немов по-дружньому обійняв її за стан, коли обпікав щоку його ніби сімейний поцілунок.
Марила ночами думала про цього чоловіка і не відчувала ніякого гріха.
Сват вдовець, тому тут совість не мучила. Зі своїм Вадимом давно не жила як з чоловіком – знайшов їй заміну. Вони не стримали своїх бажань останнього вечора перед її від’їздом до Італії. Сват приїхав як би попрощатися. А насправді.- Ти бачиш, що я сам не свій, – шепотів за спиною, обнявши її тоненьку талію.Тетяна якраз поливала квіти в садку. Від чужого ока їх ховали яблуні з великими кронами. Жінка затремтіла, її очі зрадницьки забігали. Коли повернулася обличчям до свата, побачила в його очах стільки ніжності, любові і тепла, що не мала сил більше вгамовувати свої почуття.- Я кличу тебе заміж, – почула перед тим, як їх уста злилися в солодкому поцілунку. На наступний день Тетяна поїхала не в Італію, а до Львова – в будинок сватів. З тих пір пройшло десять років. Спочатку обидві родини були шоковані, а особливо Вадим – навіть не уявляв, що його Тетяна ще комусь потрібна, крім нього. Зі своєю новою дружиною живе як пес з котом. А Тетяна, нарешті, стала улюбленою жінкою.
