Нарешті Надія наро дила довгоочікуваного сина. Вона лежала і мріяла, як зрадіє чоловік такій новині. Але чому до цих пір не несуть їй малого? Запитала медсестру, та відповіла, що все добре, лі кар прийде, потім принесуть хлопчика. Надія заспокоїлася, мабуть, всім так носять. Адже нар оджує вона вперше, тому не знає, як правильно. Коли до неї в палату зайшли кілька лік арів, у дівчини тривожно забилося серце. Їй розповіли, що у її хлопчика виявили дефект. Ніжка вивернута. Але це все виправляється за рахунок оп ерації. Опе рацію можна зробити зараз, якщо є кошти. А можна пізніше, встати в чергу на квоту.
Так затягнеться надовго. Хлопчику доведеться звикати кульгати. Але без дозволу батьків і без засобів оп ерацію робити не будуть. Краще якщо зараз – додав лі кар. Коли чоловік прийшов відвідати Надію, його запросили в кабінет до лі каря і розповіли про сина. Петро довго сидів мовчки. Запитав, скільки часу є, щоб подумати? Лі кар відповів, що чим раніше, тим краще. Де взяти такі гроші – чоловік не відав. Продати квартиру, а де будуть жити? Прийшов до Надії. Вони сиділи в шоці. Що робити? Чоловік запитав: ” Може дійсно продати квартиру. Ми ще молоді, поки що знімати будемо, потім купимо ”. Надія в усьому погоджувалася з чоловіком. Через півроку Петро зустрічав Надію і сина біля клініки, в якій вони провели три місяці. Оп ерація пройшла успішно.
Лі карі запевнили, що хлопчик буде не тільки ходити, але і бігати. Від продажу квартири залишилася третина грошей. Петро вклав їх в новобудову. Через рік обіцяли дати ключі. Зараз квартиру знімають. Чоловік працює на двох роботах, щоб оплачувати квартиру в новобудові частинами. Вони знають, що труднощі, які їх наздогнали, минуть. Головне, що син буде рости здоровим. Для Петра і Надії це головне. Через півроку, коли Павлик почав ходити, вони знову поїхали в клініку на обстеження. Результати задовільні – лі кар попрощався з ними. Сміючись попросив, щоб в таких закладах більше не з’являлися.
