У мене син три роки тому одружився. Працювали вони з невісткою в Італії, де і познайомилися, тому я її і не знала до останнього часу. Там собі молодята і жили, поки синові не запропонували роботу на батьківщині. Він і до того водієм був, а тут знайомий попросив перевозити наших співвітчизників в Італію і назад. Підрахували вони свої зароблені гроші і вирішили повернутися і купити квартиру. Домовилися: син буде їздити, а невістка тут за фахом влаштується на роботу, адже вона вихователь в садочку. Діток вони хочуть дуже – і стараються. Так ось, поки в квартирі ремонт, вони у мене живуть.
Син водій, йому в рейс, а тут “пісні” на всю хату. Я ж переживаю за свою дитину, йому ж виспатися потрібно, робота відповідальна дуже. Ось я нишком невістку за плече взяла і ласкаво попросила не хропіти так. Вона на інший бік перекинулася і далі спить, але вже тихо. Ну, я в свою кімнату пішла, але і до коридору не дійшла, знову чую – початку. Повернулася, знову невістку прошу не хропіти, вона знову киває головою і припиняє, а через дві хвилини – ті ж звуки. Ну, не витримала я, попросила її в іншу кімнату лягти, адже синові виспатися треба.
Вона мене не розуміє, я пояснюю – а тут син прокинувся. Сказав, що ніхто нікуди не піде, і попросив мене спати лягти. Я в кімнату пішла, а сама ж слухаю, треба ж синові виспатися. Але вони до ранку говорили. Невістка синові спати не дала зовсім. Ну, а як заснеш, якщо поруч такий двигун працює. Іншим разом – та ж картина. Знову невістка охкует, а синові на роботу вранці. Старої помилки я повторювати не стала.
Зайшла я тихенько і сина буджу, прошу його на моє ліжко лягти, а сама повинна була біля неї лягти, адже спати синові треба. Він прокинувся, не розуміє, що я хочу, але йти відмовився знову. До ранку каву пив на кухні. Ну хіба ж заснеш, коли у дружини сольний виступ? І зает, що найцікавіше: мої діти від мене з’їхали ще до закінчення ремонту у своєму будинку. А причина мене просто приголомшила: я їм спати нормально не даю. Уявіть, я спати не даю? Тобто невістонька моя хропе, так, що Тузик з третього поверху підвиває в такт, а я спати перед рейсом не даю. Ось де в цьому світі справедливість, а?
