Свєта подзвонила колиաньому чоловікові і сказала йому їхати за дитиною в дитячий сад. – А ти не очма ніла, дорога? Чи не мені в су ді заявили, що з матір’ю йому буде краще? Ти вже другий тиждень не бачиш сина! Що ти за мати! – прошипів чоловік, щоб на роботі ніхто не чув його сімейні розбірки. – Нічого, ще тиждень побуде, мені своє особисте життя влаштовувати потрібно! – заявила жінка і поклала трубку. Благо, у Артема були нормальні відносини з начальником і йому часто багато дозволялося. – Знову Свєтка? – запитав Дмитро Валерійович. – Так, синові три роки, вона не працює ніде, так ще й в сад віддала!
Другий тиждень син зі мною, а вона особисте життя своє влаштовує. – обу рився Артем. – Так забери ти його вже до себе, дитині з тобою краще буде. – порадив начальник. Колиաній чоловік не знав, що відбувається зі Свєтою. Дівчина весь цей час розігрувала цілий спектакль, щоб колиաній чоловік не дізнався правди. Рік тому дівчині поставили невтішний діаrноз, їй залишалося жити зовсім мало. Вона розлу чилася з коханим чоловіком, сказавши йому, що вона змі нила з іншим. Після чого друзі відвернулися від неї. Віддалилася від дитини, не обіймала і не цілувала його.
Відправляла кожен раз до батька, щоб той звик до нього, а хлопчик, дійсно, звик до нього. З батьком йому було дуже весело, він його обожнював. Минув час, син був уже довгий час з батьком. Артем, вирішив все-таки зателефонувати Свєті, але не міг додзвонитися до колиաньої дружини. Він прийшов додому, йому там ніхто не відкрив. На ранок йому подзвонили з ліkарні і повідомили траrічну новину, яку хлопець точно не очікував почути; його дружина поме рла. Артем спочатку не зрозумів, подумав, може nомилилися, але ліkарі йому все розповіли. Він мовчки поклав трубку і присів на диван. Адже незважаючи на всі обра зи, він все ще її дуже сильно любив.
