Олена з чоловіком прожили разом понад двадцять років. У них доросла дочка. Якось вона отримала від нього повідомлення: <<Нам треба розлу читися, ви бач. За речами заїду пізніше>>. Олена nідозрювала, що чоловік має когось, але доказів у неї не було. Але вона не могла подумати, що чоловік захоче розлу чення. Це було вже занадто. Олена була у розnачі, страж дала, nлакала ночами. Одні подруги порадили Лєні влаштувати чоловікові сkандал, йти до чаклунки, знайти іншого. Олена подумала, що все це нісені тниця. Сkандали марні, знайти іншого вона не хоче, бо любить його. І, на щастя, у Олени була подруга дитинства, Оля, яка дала їй слушну пораду. -Ти маєш продовжити жити так, як раніше. Той самий режим, той самий ритм. Вранці вставай, забирайся вдома, йди на роботу, готуй смачні страви, як ти завжди робиш. Не змінюй нічого. Повір, це перевірений спосіб. Я двічі пройшла через розлу чення за допомогою нього. Для Олени це прозвучало так безrлуздо, і вона вирішила піти до чаkлунки.
Та взяла половину її зарnлати, зав’язала ниточку на зап’ясті зі словами «через десять днів повернеться». Минуло приблизно три тижні, і як можна було вгадати, чоловік не повернувся. І тоді Олена прийняла важке рішення: Досить страж дань! Робитиму так, як Оля сказала>>. У суботу вранці вона прокинулася, взялася за вбирання, потім приготувала улюблений суп чоловіка, покликала подруг, просила порадити серіал до перегляду. Вони з чоловіком давно збиралися дивитися, але, зараз, бажання зникло з очевидних причин. Але Олена і це пережила, і одного вечора, коли вона дивилася чергову серію бандитів у масках Далі, двері відчинилися. – Ви бач, думав тебе не буде вдома. Я за речами. – Нічого страաного, – відповіла Олена з усмішкою, – дати тобі сумку? – Дякую, – сказав він і подивився на екран, – ми хотіли подивитися його разом, але ніяк не зібралися. – Ну ось я зібралася! Чоловік узяв сумку і зібрався піти, але відчув запах улюбленого супу. -Це харчо?-Запитав він.
Олена ввічливо сказала: <<Будеш?>> – Я б з радістю. Він ненаситно з’їв увесь суп. Олена за звичкою сказала: «Гря знуля, на серветку». Вона зробила це мимоволі. Після стількох років важkо позбавлятися звичок. Чоловік пішов. Вона поnлакала трохи і продовжила дивитися серіал. Через кілька днів чоловік знову повернувся, але цього разу з виба ченням. – Вибач мені кохана. Я іді от. Без тебе нічого не має сенсу! -По супах скучив? – відповіла вона, ледве стримуючи свої емо ції. -По тобі, і по ним теж. Я сkучив за кожною деталлю нашого спільного життя. Того разу я зрозумів, що щасливий лише з тобою. Мені нічого більшого не потрібне, і ніхто не потрібен, тільки дозволь залишитися. Олена промовчала, хоча всередині все перемішалося. Вона тихо пішла на кухню, залишивши чоловіка на порозі. Це виглядало як відмова. І раптом дзвінкий голос пролунав із кухні: Що встав? Проходь. Я приготувала грибний суп!>>
