Ми з ним познайомилися через інтернет і шість місяців перемовлялися по відеозв’язку. Імпозантний чоловік, набагато старший за мене, викликав захоплення своїм розумом і доглянутою зовнішністю. Обговорювати з ним можна було будь-яку тему. Але чому така людина одна? На моє запитання він сказав, що дружина зра дила йому і він розлу чився. Наш медовий місяць продовжився не місяць. Трохи раніше я зрозуміла, що потрапила у повну залежність від нього. Він відстежував усі мої дії та всі мої контакти. Намагався підняти свою значущість за рахунок моїх друзів та родичів. Намовляв на них, виставляв мене саму безпорадну. “Я і тільки я поряд з тобою. І лише я дбаю про тебе”, – говорив він.
“Твоє спілкування має бути лише зі мною”, – стверджував він. Така маніаkальна поведінка мене зляkала, і, влучивши момент, я втекла, не сказавши жодного слова. Після цього ми не стали вороrами. Здзвонювалися. Цікавилися здоров’ям та справами один одного. У процесі він пояснював свою поведінку під час спільного проживання турботою про мене. Так місяців шість ми жили кожен своїм життям. Якось я серйозно захво ріла і втратила роботу. Як справжній чоловік, він, не виставляючи мені жодних умов, надсилав мені rроші. Перші кілька перекладів я повернула назад. Але він наполяг – це допомога друга, без жодних зобов’язань. І я погодилася. Але при цьому сама то цей обов’язок відчувала.
І я наважилася спробувати налагодити із ним ще раз. І ось я знову у “клітці”. З рідними контачу крадькома, нікого з ним не обговорюю. Не говорю з ним про друзів і близьких. Мені не можна виходити на роботу. Заборонено відвідування фітнес-залу, салонів краси, магазинів (без нього). Під його цензурою дивлюся телевізор і читаю. Я роблю несміливі спроби відстоювати свої права. Не виходить. І все тяжче для мене життя в цій клітці. Фактично я ловлю момент, щоби остаточно втекти від нього. Що, напевно, і зробила його колиաня, спершись на сторонню підтримку.
