Донька Лариси, Люда, з чоловіком і 3-річною дитиною живе в крихітній квартирі, яку вони отримали в подарунок від свекрухи. Та ще до весілля оформила житлоплощу на сина, а в день торжества вручила молодим ключі… Звісно, для чоловіка і дружини це був шикарний подарунок. Маленьке, але зате своє житло. Але дитина наро дилася всього через рік після весілля, і однушка стала для них тісною. – Сидять там один у одного на головах, навіть пройтися ніде. Там навіть з однією дитиною важко, з другою буде просто нереально, – обу рюється Лариса.
Молоді давно вже думають про розширення. У них є план: продати однушку, і внести ці гроші як початковий внесок по іnотеці. Але є в цій схемі один недолік: свекруха проти, щоб квартира була виставлена на продаж. Основне її побоювання полягає в тому, що Люда не працює, а якщо сім’я купить квартиру, то вона буде вже вважатися спільною власністю. – Маячня якась. Як можна думати про те, що сім’я, яка була створена всього пару років тому, колись розвалиться. Якщо вже так міркувати, то взагалі не варто одружуватися.
Плюс до всього, Георгій, чоловік Люди, згоден зі своєю матір’ю. Та й взагалі: він мамин синок до такої міри, що виконає будь-яке її прохання і погодиться з будь-якою її думкою. Але, по суті-то, квартира записана тільки на нього. Він має повне право взагалі не радитися зі своєю мамою і не чекати її дозволу. — Я не вважаю себе вправі продавати цю квартиру. Її мені подарувала мама, купила на власні гроші, я і копійки не вклав в це житло. Як ви вважаєте, хто правий у цій історії? Чи повинен син нарешті відірватися від маминої спідниці і зробити що-небудь на благо сім’ї?
