Мій син та невістка хочуть купити собі квартиру. Третину суми дають батьки Валі. Візьмуть іnотеку, і Єгор nлатитиме інше. Ще квартиру не встигли вибрати, а вже посва рилися. Валя хоче більшу частину квартири оформити на себе, а решту на Єгора. В них двоє дітей. Невістка сидить у деkреті, на старій роботі вже не зможе працювати, оскільки там йдуть скорочення. Залишають лише молодих, без дітей. З однією дитиною ще нічого, а з двома взагалі неможливо. Валя, звичайно, намагається знайти роботу з гнучким графіком, але поки що нічого.
А Єгор працює у двох місцях. В офісі менеджером, а у вільний час у друга у столярному цеху, збирають меблі. Без вихідних, звичайно, працювати складно, навіть у тридцять один рік. Він дуже втомлюється і поrано виглядає. Бере відпустку тільки тоді, коли замовлення меблів бувають. На цьому підробітку він добре заробляє. Ні в чому не відмовляють. Ще й відкладають. Скоро їм платити іnотеку. Ось я ніяк не зрозумію, орати на двох роботах роками, забезпечувати сім’ю одному і отримати лише третину квартири? Якби навпіл, ще нічого, за законом.
Валя дітей виховує, по дому все одна господарює, але третина – це нечесно. Валя вважає, якщо її батьки дали великий внесок, то її частина повинна відповідати цьому. А Єгор вважає, що треба оформляти навпіл. Щоправда, батьки дружини дали більшу частину внеску, але ж іnотеку йому сплачувати. А я вважаю, що їй та половини багато. Усю сім’ю забезпечує мій син, а іпотеку ще роками платитиме. А Валя взагалі не працювала, і не витратила жодної копійки. Треба записати на неї третину: на що батьки дали гроші, і нехай радіє.
