Хочу розповісти вам про свою маму, яка тільки прикидалася, що вона добренька. Виявилося, що вона мала лише свої цілі. Щотижня вона дзвонила до нас додому і казала: -Діти Мої, давайте я заберу онуків до себе на вихідні. Ви на роботі втомилися, відпочити вам потрібно. Так, ми такі щасливі були. Діти взагалі мають проводити час із бабусями та з дідусями, а коли сама бабуся пропонує забрати – заради цього варто жити. І так, щовихідні за маминим дзвінком ми збираємо дітей і веземо їх до бабусі на міні-канікули. Класний час, звісно, був. Безтурботний. Ми за цей час подумали з чоловіком і вирішили мамі за її допомогу мікрохвильовку подарувати.
А що вона завжди говорила, що їй подобається наша. Ось ми вирішили. Дзвоню їй і говорю: -Мамо, разом з дітьми приймай подарунок! -Який ще подарунок? -Мікрохвильову піч; знаємо, що ти її давно хотіла. Тож отримуй. -Яка ще мікрохвильова піч? Навіщо мені вона потрібна? Краще б пилосос подарували! Я така на секунду задумала, чек є, в принципі – ціни однакові, можна поміняти. А мати мені як заліпить. -Хочу той, котрий по телевізору рекламують, миє, чистить. Дивно, що ще не пре. За таку ціну – 700 дола рів – чому він ще не прасує? Ми собі таке не дозволяємо, і навіть якби була можливість, ми б не купили.
-Мам, Давай звичайний візьмемо. Добре працюватиме. Прослужить довго. -Я За вашими дітьми дивлюся. Я вам все роблю, а ви мені нічого! Якийсь пилосос աкода! Нев дячні! -Мамо, ти ж сама допомога пропонувала. Так кажеш, ніби ми їх тобі наси льно привозили та залишали з тобою. Більше я маминими послугами не користуюся, бо наступного разу там не пилосос буде, а машина. Мама зараз від мене трубку не бере, обра зилася. Якось ще зателефонувала, запропонувала забрати дітей, я сказала, що більше нам допомоги не потрібно. Якщо ж треба буде, наймемо няньку.
