На дачі у нас галявина. Метрів сто. Так ось, з часом там з’явилися лисини. Обговоривши з чоловіком виниклу nроблему, вирішили переорати ці самі лисини і засіяти по новій там траву. Це мені так здалося, що ми дійшли згоди. Прокинувшись, почула, як на галявині працює мотокультиватор. Подумала, ай та чоловік-спритно взявся за справу. Зайнявшись сніданком та іншими справами, хвилин через сорок запідозрила: а чи не дуже довго фирчить мотор на галявині. Виглянула у вікно і чуть в обмороk не впала. Стоїть чоловік і з почуттям виконаного обов’язку спостерігає, як місцевий житель цим самим культиватором оре залишок газону.
Вони переорали всю галявину. Вся наша зелена галявина перетворилася на цілину. Я ре віла, кидалася на чоловіка з кулаками: “на кой ти весь газон переорав?! Нам завтра на роботу! Ми ж не встигнемо суглинок прибрати!” Загалом, мій благовірний перестарався, і замість декількох годин роботи, створив нам nроблему, на усунення якої знадобиться кілька днів. І почати це усунення необхідно з видалення старого дерну. “Он тачка, он вила. Вперед”, – скомандувала чоловікові і пішла садити буряк з морквою. Під вечір, відвозячи десь шістдесяту тачку з дерном, чоловік заявив: “Я на цій роботі ноги протягну!”.
На наступний день чоловік відправився в найближче село, домовився з місцевими на післязавтра, щоб прийшли і допомогли з галявиною. Відпросившись з роботи, в обговорений з селянами день, знову поїхав на дачу. Купив кілька пляшок виnивки, сиrарети для своїх працівників, з ранку поїхав на дачу. Так поспішав що навіть не поснідав. Доїхав до місця, і лише там виявив, що прихопив не ту зв’язку ключів. А без них в дачу не потрапиш, з чого випливає, що до їжі не добереться. Тобто залишиться голодним. Деякий час крутився навколо дачі голодним, потім знайшов рішення – зняв штапики, вийняв скло і вліз на дачу у вікно. В екстремальній ситуації мізки у чоловіків працюють нестандартно. Він і голодним не залишився, і з галявиною розібрався.