Подруга сиділа в Ганни, коли та варила пельмені. Ганна поклала трохи дітям, а решту залишила для чоловіка. Ось тоді і подруга обурилася не жартома

ПОЛИТИКА

Почалося все з того, що у Ганни зіпсувався холодильник. Благо це трапилося з п’ятниці вранці, холодильник був майже порожній. Закупівлями продуктів вони з чоловіком займаються по суботах. Швиденько нагодувала дітей та чоловіка, відправив їх до дитсадка та на роботу, сама зателефонувала начальниці, окреслила ситуацію та відпросилася на сьогоднішній день. Потім знайшла майстра через інтернет, той сказав, що прийде за годину. Ганна почала розбирати продукти з холодильника. З усього, що може зіпсуватися, там залишалися дві пачки пельменів. Дівчина винесла їх на балкон – на вулиці мінус п’ять. До вечора протриматися… – Якщо не горить, то завтра прийду і полагоджу ваш холодильник, – сказав майстер, знайшовши причину поломки. – Невже така серйозна поломка?

– Здивувалася Аня. – Ні. Сама поломка не серйозна. Але деталь, яка зіпсувалася, вкрай рідко виходить з ладу. Тому із собою запасну не носимо. Потрібно замовляти зі складу. Доставлять тільки ввечері, а вранці я прийду і полагоджу холодильник… Провівши майстри, Ганна вирішила забрати дітей із садка раніше. Вони вже підходили додому, коли її гукнула Віка. – Привіт подруга. А я до тебе. На п’ять хвилин вирішила заскочити. Прийшли, Ганна налила Віке чай, сама зварила пельмені, поклала дітлахам, решту прибрала в контейнер. – А ти чому пельмені прибрала? – Запитала Віка. – Це чоловікові. Прийде з роботи, нагодую. – А мене нагодувати?

– Вибач, Віка, сама бачиш, холодильник порожній, а чоловіка годувати треба. – Чоловіка необхідно, а мене можна значить голодною залишити . Могла б пригостити мене, а для чоловіка і нову пачку пельменів купити. – Тобто залишити малолітніх дітей самих, а самій сходити до магазину? А чи не хочеш ти Віка, сама збігати до магазину, купити пельменів, а я тобі їх зварю? – Негостинна ти, Ганна. Я всім скажу, що ти пачку пельменів для подруги пошкодувала, — сказала Віка, вилітаючи з помешкання. І ось тепер Віка ходить та скаржиться на Ганну. Але її слова мало хто звертає уваги. Усі знають її звички – ходити по гостям, їсти на халяву, а на заощаджені кошти купувати дорогі шмотки.