Я ніколи не розуміла, чому мої подруги так поrано висловлювалися про матерів своїх чоловіків. Та я, в принципі, не розумію, звідки весь цей неrатив навколо образу свекрухи. Мої батьки з дитинства мене виховували так, щоб я поважала дорослих, ніколи не хамила і не обра жала їх. Я навіть на високих тонах у житті не говорила зі своїми бабусями та дідами. Коли я познайомилася з мамою мого майбутнього чоловіка, вона мені відразу сподобалася, а я їй, думала я тоді. Я ще до весілля часто зі своєю мамою і майбутньою свекрухою ходила магазинами, ресторанами, водила їх у різні цікаві місця, вони потоваришували. Усі мої подруги казали, що заз дрять мені білою заз дрістю.
Адже я завжди говорила, що я зі своєю свекрухою зламаю всі стереотипи про стосунки свекрухи та невістки. Рано я, схоже, раділа. Спочатку у нашій сім’ї після весілля все було ідеально. Потім я почала помічати, що мій чоловік якось дивно поводиться. Після весілля він чомусь почав підлаштовуватись під свою маму. Я не знаю, що за магія у них трапилася, але все ж таки. Якщо до весілля чоловік обговорював найважливіші питання зі мною, то після весілля він почав звертати на думку мами більше уваги, ніж на мою. Мені було дуже nрикро, але я намагалася тримати себе в руках. Я нічого чоловікові не говорила, щоб не зачепити випадково його почуття, але одного разу я не стрималася і висловила йому все в обличчя.
Я сказала, що він справжнісінький мамин синок. Він і дня без своєї мами прожити не міг, і це мене мотороաно дра тувало. Мої слова на чоловіка не подіяли, я зробила те, про що, думала, пошкодую, але, ні, навпаки. Раніше треба було це зробити. Я поставила чоловіка перед вибором: або я і все, що у нас є, або його мама з її порадами та порядками. Я не очікувала такої реакції від чоловіка, але він захистив бік мами, ще й з такою усмішкою додав, що, якщо я хочу – можу з’їхати, але він свою матір не залишить. Я зрозуміла, що мої подруги все-таки нашу суперечку виграли. Свекрухи – найпідступніші та най зліші жінки на землі.
